Очевидно, що з усією цією вакханалією, яку влаштував Додік, усерйоз розбиратимуться лише його наступники, і якщо самого його навряд чи вдасться посадити на лаву напроти судді через розширений ним президентський імунітет, то ось на таких Шпателів, Геґсетів та його веселу сімейку, зокрема на зятя Кушнаря й друга Віткоффа, імунітет не поширюється. Але це буде потім, а поки повернуся до самих санкцій і спробуємо оцінити глибину песимізму, який вони викликають.

Насамперед слід враховувати, що вміст пакета вперше може бути застосований до країни такого калібру. У цьому сенсі вони дійсно мають безпрецедентний характер, оскільки зачіпають практично весь спектр зовнішньоекономічної діяльності окремої країни. Але спочатку є сенс подивитися на те, як це виглядає з формальної точки зору. Отже, ось що собою являє цей пакет:

«Пекельні санкції» (Crushing / Hellish Sanctions) — це неформальна назва масштабного американського законопроєкту Defending American Security from Kremlin Aggression Act (DASKA), який розробила міжпартійна група сенаторів США (зокрема Ліндсі Грем та Боб Менендес).

Термін виник через закладений у документі жорсткий економічний удар, покликаний завдати нищівних збитків фінансовому та енергетичному секторам РФ.

Що передбачав пакет «пекельних санкцій»:

  • Фінансовий сектор: заборона для громадян та компаній США купувати новий державний борг Росії (суверенні облігації), а також заморожування активів провідних російських державних банків (Сбербанк, ВТБ, Промсвязьбанк тощо).
  • Енергетика: обмеження проти закордонних енергетичних проєктів РФ та блокування інвестицій у розробку нафтових родовищ усередині країни.
  • Персональні обмеження: розширені санкції проти російських олігархів, чиновників та близького оточення керівництва РФ.

Механізм затвердження та введення в дію:

  1. Законодавча процедура (Конгрес):
    • Подання: Законопроєкт розробляється й реєструється в Сенаті чи Палаті представників.
    • Комітети: Документ розглядається профільними комітетами (наприклад, Комітетом із міжнародних відносин Сенату США).
    • Голосування: Для ухвалення проєкт має отримати більшість голосів спочатку в Сенаті, а потім у Палаті представників (або навпаки).
  1. Підписання Президентом:
    • Після голосування обидвох палат Конгресу документ передається на підпис Президентові США.
    • Якщо Президент підписує закон, він набирає чинності. У разі вето Конгрес може його подолати двома третинами голосів.
  1. Практична імплементація (Виконавча влада):
    • Введення обмежень у дію покладається на виконачу гілку влади — перш за все на Міністерство фінансів США (зокрема його підрозділ OFAC) та Державний департамент США.
    • Урядові органи видають конкретні нормативні акти, формують та оновлюють санкційні списки (SDN) і визначають часові рамки для згортання бізнес-операцій з підсанкційними суб’єктами.

З цього нескладно зробити висновок про те, що основний упор у них робиться на контрагентів курника, які продовжують мати з ним справу, незважаючи ні на що. Але тут же можна побачити й деякі явно слабкі сторони, які мають коріння в механізмі їх прийняття, затвердження та введення. Саме в цьому полягає головний аргумент скептиків, які вважають, що все це не буде формалізовано, а якщо таке й станеться — не дійде до реалізації.

Далі буде