Автор: anti-colorados
Мусасі дожив до старості й перед смертю написав трактат «Книга п’яти кілець» (Go Rin no Sho), в якій пояснив основу свого способу ведення бою. Це не можна назвати стилем, бо саме це поняття, як і умовності, пов’язані з ним, він відкидає геть-чисто. Його принцип простий: або ти вбиваєш, або вб’ють тебе. Якщо ти дбатимеш про те, як ти виглядаєш перед боєм, які красиві стійки прийматимеш у його ході або який ефект, окрім перемоги, ти хочеш витягти з бою, ти даєш у руки противника ключі від твоєї поразки, за тієї умови, що противнику на все це начхати і він має одну мету – завдати тобі поразки.
Сам він дотримувався саме такої концепції, а тому обертав відсталість, гордовитість та інше проти їхнього власника. Самим фактом свого життя і смерті від природних причин, а також цвинтарем тих, хто стояв у нього на шляху, Мусасі довів правильність цього стану справ. І, до речі, лінкор «Мусасі» було названо так незаслужено, бо своєю концепцією він повністю відкинув заповіт того, чиє ім’я він отримав. І ось ця промова Паппергера теж є проявом гордовитості. Адже якщо це працює і дає результат, це треба максимально використовувати в цій ситуації. А в ситуаціях, коли умови війни швидко змінюються, перевагу матиме той, хто зможе швидко до них пристосуватися. А як нескладно здогадатися, відносно невеликому виробництву простіше вносити зміни, аніж великому. Крім того, його набагато складніше знищити одним ударом.
Глава компанії так міркує просто тому, що по його заводах не може (поки що) прилетіти балістика, і тому він діє в рамках мирного часу і з впевненістю в тому, що так буде і завтра, і післязавтра. Але просто зараз набув гостроти приклад того, як руйнується це уявлення про те, як усе працює саме в умовах війни, навіть без урахування можливості ураження виробничих потужностей. Цей приклад прийшов із США.
Сьогодні найрізноманітніші ЗМІ пишуть про те, що Штати де-факто вже програли війну в Ірані. Своїми бездумними ударами, які не принесли відчутних результатів, вони спустошили запаси зенітних ракет, здатних перехоплювати балістику, і власних балістичних та крилатих ракет малої та середньої дальності. Зараз у Штатах спалахнув скандал з приводу того, що Тромб догрався до того, що рушники не зрушили зі своїх переговорних позицій, а продовження протистояння з ракетними ударами вже неможливе. У свою чергу, Додік погрожує садити у в’язницю всіх, хто про це розповідає.
Проте The Washington Post пише, що принаймні два обізнані джерела повідомили про те, що на засіданні кабінету міністрів у Кемп-Девіді Тромб заявив, що його ввели в оману, бо він вважав проблему з арсеналами «вже вирішеною». Гегсет спробував виправдатися, поклавши провину за нестачу ракет і неповне інформування президента на свого заступника Стівена Файнберга. Також Додік висловив Гегсету своє невдоволення тим, що той пообіцяв швидку перемогу над Іраном та отримав на це карт-бланш, а ситуація виявилася прямо протилежною цим обіцянкам.
(Далі буде)