Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
У психології лаптів міститься стійкий стереотип мислення, згідно з яким бути дурнем – це не просто зручно, а й престижно. В їхніх казках Іван Дурак їздить на пилососі і смажить щуку, щоб та виконувала його найбільш збочені бажання. Здавалося б, цю дивну історію складно назвати казкою, бо там немає не те що якогось повчального сенсу, а й навіть сюжету, який корелює з об’єктивною реальністю, що важливо навіть для казки. Адже в інших народів подібні історії будуються трохи інакше: там присутня чарівна паличка або якийсь інший предмет, що має паранормальні властивості, – але тут важливе інше. Герої казок, які маніпулюють артефактами, не завдають їм болю і навіть не погрожують їм такими наслідками.
У лаптів це не спрацює, бо вони точно знають, що для виконання бажань кимось або чимось треба завдати йому болю, або така загроза повинна читатися сама собою. Згадаймо Аладдіна та джина, який виконував його бажання. Казкова істота робила це на знак вдячності за те, що головний герой звільнив його з лампи, куди цю істоту законопатив хтось інший, але не сам Аладдін. А от із золотою рибкою все трапилося інакше. Старий сам закинув свою сітку та впіймав рибу, і якби та не заговорила, то він би її зжер, що й випливало із суті сюжету.
Інша річ, що старий мав занедбану форму деменції, а тому не зміг окреслити їй завдання, з чим упоралася його стара. Це не дивно, бо чоловіки похилого віку, якщо не дбають про своє ментальне здоров’я (що видно з сюжету казки), більш схильні до тяжких і незворотних процесів руйнування когнітивних здібностей, ніж жінки. Але в будь-якому випадку, тут проглядається той самий сюжет: риба, загроза болісної смерті і як результат – виконання бажань.
Така конструкція міцно сидить у їхній підсвідомості, а тому вони хочуть собі правителем саме дурня. Причому всім зрозуміло, що на правління персонаж не може потрапити без певного шляху, який він змушений пройти до трону, і в цей момент складно роздивитися, наскільки він відповідає визначенню дурня. Та й крім того, дурень у владі обов’язково проявляє себе так, щоб здаватися розумним хоча б перший час. Не дивно, що дурень може розповісти про те, що він показує просто феноменальні тести і здатний відрізнити щуку від… від чого завгодно або просто каже: «Я – найрозумніший».
Наприклад, прутін вчора всерйоз розповів про те, що він має всю мислиму інформацію. Це він розповів військовим на закритому заході в Санкт-Ленінбурзі, який було проведено в добре захищеному місці замість параду. Воно й зрозуміло, адже парад на 9 травня йому забезпечило прохання Тромба до України не бити по червоній площі, де прутін приймав сухопутний парад, а сам – весь час напружено дивився в небо так, що з-під нього не встигали виносити валізи. А от із приводу параду військово-морського флоту, які він раніше дуже любив, а після окупації Криму неодмінно проводив їх у Севастополі, ніхто гарантій не давав, і тому довелося обмежитись виступом перед обраними офіцерами у глибокому бункері. І ось саме їм він пояснив, наскільки він розумний і що знає всю інформацію не тільки за іменами, а й за прізвищами і навіть блатними прізвиськами, чим ніхто з них похвалитися не може. Але тут важливе те, що виступав він перед добре підібраною та профільтрованою публікою, бо для мас він розповідає речі, прямо протилежні цим.
(Далі буде)