Як це не дивно, Штати зараз катастрофічно втрачають свій авторитет саме тому, що поставили на чолі країни таку істоту, яка нічого, окрім ганьби, не може принести в принципі. З його біографією, що містить шість банкрутств, засудження за шахрайство та обґрунтовані підозри у шпигунстві та педофілії, очікувати чогось великого було безглуздо за визначенням. Як би ви не випікали пиріг, але якщо замість тіста ви використовували ла*но, в результаті вийде те, що й має вийти.
А за свої півтора року другої каденції Додік, його весела сімейка та кореші накоїли вже стільки, що вони з жахом спостерігають за наближенням проміжних виборів, які відбудуться першого вівторка листопада. Те, що це саме жах, не викликає жодних сумнівів. Минулого тижня, виступаючи перед конгресменами-республіканцями, голова палати представників Джонсон пояснив усім присутнім ситуацію. За його словами, програш на проміжних виборах буде повною катастрофою, і якщо хтось вважає, що справа обмежиться імпічментом, то глибоко помиляється.
За його словами, демократи вже зараз готуються до зміни влади, і щойно вона станеться, вони очолять буквально всі комітети палати і в кожній створять слідчі групи, які почнуть розслідувати бурхливу діяльність родини Тромба, його найближчого оточення та всіх, хто з ним щільно пов’язаний. Дивлячись на своїх однопартійців, він без тіні сумніву сказав, що більше половини присутніх у цій залі потраплять під ці розслідування. На тому ж тижні з публічною заявою виступив Джо Байден, який хоч і не анонсував того, про що говорив Джонсон, але прямо назвав речі своїми іменами.
Він сказав про те, що ганьба, в яку Америку увігнав Тромб, має безпрецедентні масштаби, а все, що робить він сам і його команда нових осіб, – корупція, якої Штати не бачили за всю їхню історію. Слово «корупція» він повторив тричі, і можна не сумніватися, що саме корупційна діяльність команди Тромба справді стане предметом численних розслідувань відповідними комітетами Конгресу. А якщо вдасться отримати двопалатну більшість, то трампісти стройовим кроком підуть до судів, а звідти – і до в’язниць. Саме тому Джонсон дуже наполегливо запропонував колегам активно долучитися до передвиборчої кампанії, поки не пізно.
А все це до того, що самому Тромбу зараз просто кров із носа потрібна якась, хоч і смердюча перемога. Або щось, що можна всучити «реднекам» як перемогу. І ось саме війну з Іраном він намагається згодувати тупоголовій публіці як нестерпну Вікторію. Але фокус у тому, що бородаті розуміють становище Тромба і що замість маленької переможної війни, яку він хотів зобразити за образом та подобою торішньої червневої операції, він отримав «розтяжку», коли доводиться обирати між сухопутною операцією і, відповідно – бійнею з великими втратами для США, та ганебною капітуляцією перед Іраном. Зрозуміло, що бородаті нагинають Додіка на капітуляцію, і поки що в них це виходить як треба.
У рамках «60-денного перемир’я» їм вдалося вибити з Додіка велику частину того, що їм було потрібно, але, як відомо, апетит приходить під час їди. Той самий меморандум, який підписали Штати, став навіть не мишоловкою, а кришкою, що закрилася за танцюристом. Мишоловку побудував він сам. Адже ще тоді він продемонстрував слабкість і здав низку позицій, які сам і декларував під час початку бойових дій, зокрема – зняв з обговорення питання балістики, а ядерну тему дозволив вивести за дужки і будь-які часові рамки. А це ж були основні причини війни. Тепер із кожним витком напруженості та обміну ударами, коли знову перекривається протока, Додік іде на чергові поступки, а рушники влаштували йому дійку, як фермерській корові.
(Далі буде)