Автор перекладу: Світлана
ОПЕРАЦІЯ «КЕНТАВР»
Зараз наша преса почала цитувати такого собі Сєрьогу Лаврова, більш відомого під сценічним псевдонімом «Похмурий кінь» або «Кінь стоптаний», і це виглядає дуже дивно. Адже зрозуміло, що на певний час він перехопив у Дімона Мєдвєдєва його тексти і тепер озвучує їх, люто пирхаючи і гримаючи вуздечкою. Інша справа, що зміна його публічної поведінки очевидна. Всі вже звикли до того, що він щось монотонно читає з папірця, роблячи акценти навіть не голосом, а звуком яблук, що падають. Не тих, що спонукали Ісаака Ньютона на формулювання закону про всесвітнє тяжіння, а важких кінських яблук. До речі, всередині відомства його якраз і називають «Кінь у яблуках». Мабуть, був прецедент, коли він опинився весь у яблуках.
Насправді зміни в характері поведінки мають свої корені всередині кремлівських розбірок. Якийсь час його вже списали з рахунків, і мало не з дня на день очікувалася його відставка. Така перспектива для нього рівнозначна раптовій смерті, бо до дочки в Америку його явно не відпустять, а пенсіонер, який багато знає, – це скоріше пасив, ніж актив. До дочки він міг спробувати поїхати, але всім зрозуміло, чим би закінчилася ця поїздка. Так, серцевий напад або бадьорий похід з вікна вже виразно виднівся на його обрії, через що він і став похмурим.
А все тому, що дочка прутіна, яку вже називають «шалена імператриця», підготувала йому заміну в особі такого собі Дмітрієва, який від імені прутіна вів переговори в Аравії, а також у США. Якби він там досяг однозначних успіхів, з Лаврова вже б давно здерли підкови, але в нього не склалося, і кінь отримав шанс витоптати свою галявину з новою силою. Ось що пишуть про це ворожі джерела:
«За останній тиждень Сєргєй Лавров став набагато помітніше з’являтися у пресі і робити різноманітні резонансні заяви. Але деякі його слова потрібно сприймати не буквально, а подивитись під іншим кутом. Наприклад, на щорічній асамблеї Ради із зовнішньої та оборонної політики Лавров заявив, що дипломатія оживає у складні часи. Здавалося б, прохідна фраза без особливого сенсу. Але це не так…»
І справді, останнім часом від Лаврова було чути лише шарудіння пакетиків, у які він із Машею Захаровою пакували вже трохи розбавлене аргентинське борошно, щоб на різниці зробити собі запас на випадок відставки. Його можна зрозуміти, адже при погляді на його портрет, а особливо – на ніздрі, стає очевидно, що без регулярного вживання борошна такі величезні ніздрі просто злипнуться уві сні, і він помре від асфіксії. Ніхто вже не очікував побачити, як він штовхає промову біля мікрофона. Але як було сказано вище, він її таки штовхнув і сказав таке:
«Дипломатія, як і активна практична наука, оживають саме в ті періоди, коли потрібно проявляти ініціативу, потрібно більше думати, більше аналізувати».
Це був навіть не камінь, а натурально каменюка в город протеже дочки Катюші в особі Кіріла Дмітрієва, який різко взяв зі старту, але дуже швидко показав, що зі своїм суконним рилом він у калашний ряд явно не вписався. І тепер він акуратно, але впевнено добиває опонента, що зрозуміло всім, хто вміє грати в палацові ігри. А МЗСівський діяч високого рангу із цього приводу висловився так:
«Сєргєй Вікторович – досвідчений дипломат. Він знає, де треба натиснути, а коли й дати конкуренту помилитися. З Дмітрієвим поки що так і відбувається. Очевидно, що швидких результатів переговори не дали. Тому міністр робить дуже мудрий хід, звертаючись до китайців».
Простіше кажучи, Вікторович зараз відчайдушно бореться як за своє стійло, так і за годівницю з вівсом, а точніше – з борошном. Тому вся його риторика повинна сприйматися саме з урахуванням цього контексту. Він повинен показати свою потрібність і відданість цареві, ось він її й показує. Кажуть, що про всяк випадок він не розлучається з невеликою баночкою добірного вазеліну, але поки що діє лише ротом. Наші ж діячі копіпастять його промови, запозичені у Мєдвєдєва, і на них будують якісь теорії.
Страшно навіть подумати, що б вони викладали, якби їм до рук потрапила таємна путінська валіза. З іншого боку, вони завжди робили саме це, то чому б їм не зайнятися цим прямо зараз? Ну, а на болотах зараз все частіше можна почути класичну фразу «Конем ходи! Конем!» Втім, там є ще більш заплутаний сюжет, закручений не гірше за детективну історію.
ФАВОРИТИЗМ ЧИ МЕТЕОРИЗМ?
Як відомо, фюрер Третього Рейху Адольф Гітлер лише перед смертю або ж зникненням зареєстрував шлюб із його фавориткою Євою Браун. Не можна сказати, що до цього у фюрера не було фавориток, і, зокрема, подейкують, що у молодшому віці цю посаду обіймала його племінниця, але це не точно. Знову ж таки, Владімір Ілліч теж мав безліч фавориток, тому що в борделях його знали як багатого Буратіну, який уміє смітити грошима. І справді, партійна каса дозволяла йому відігравати роль Казанови з великим успіхом, який був більшим за його лисину. А останньою фавориткою у нього була Інесса Арманд, яку закопано біля кремлівської стіни.
До речі, про лисини. Нинішній фюрер третього Риму теж не цурався пройтися по фаворитках. Під час служби у Дрездені він заходив до закладу, де дами були у шкірі і з батогами, і там він теж непогано виступав, і хоча не володів партійною касою, зате в нього була ксива Штазі, що в НДР було не менш цінним. Пізніше, на зорі президентства, у нього була фаворитка з прізвищем чи то Кривоногих, чи то – Косолапих, а потім був період, коли він активно захоплювався не лише археологією, а й зоологією, після чого посаду фаворитки обійняла відома гімнастка.
Але ось певний час тому росіяни жадібно споживали водевіль на кшталт «Рабині Ізаури», де в головній ролі виступила відома фрик-дама Єкатеріна Мізуліна. Справа була не стільки в ній, скільки в конфігурації путінських відносин, які оформилися у класичний трикутник: він – Кабаєва – Мізуліна. Усім було нестерпно цікаво дізнатися, чим усе закінчиться і хто кого викине з гнізда: гімнастка – конкурентку чи «фриковиця здолає «художницю». Начебто останнім часом Мізуліну було відсторонено від царя, і за логікою речей, Кабаєва залишилася фавориткою, але після того як вона стала нависати з вимогою подарувати їй панду, шальки терезів знову стали схилятися до Мізуліної. І ось ситуація набула нового повороту. Тут уже три мушкетери явно і нервово курять осторонь:
«Конфлікт між Єкатеріною Мізуліною та віцеспікером Держдуми Владіславом Даванковим набирає обертів. Мізуліна всіма силами намагається привернути до себе увагу і залишатися в полі уваги ЗМІ.
«Спершу інсценування роману з SHAMAN, потім метушня навколо Даванкова», – каже джерело в політикумі. Напередодні Мізуліна звинуватила Даванкова в хибному доносі. І звернулася з цього приводу з доносом до СК РФ. Тобто, по суті, написала донос на неправдивий донос. Справді, на «війні» всі засоби хороші.
«Мізуліна повинна розуміти, що вона більше не є фавориткою президента. І дуже впливові люди (наприклад, Ковальчуки, Кірієнко…) можуть зробити так, що вона вирушить за ґрати», – сказало високопоставлене джерело в оточенні президента».
Тобто там пішла скрєпна споконвічна гра під назвою «Донос на донос», а за всім цим цілком маячить перспектива повторення недавнього минулого: прутін із Шойгу в курені, після чого напівроздягнений прутін вискакує на коня і, погрожуючи гвинтівкою, кричить: «Лавров, додому!» І кінь мчить, ляскаючи по боках таємними валізами.