Авторка перекладу: Світлана
Із серії «Проти ночі»
ППО
Буквально кілька хвилин тому над Києвом було збито як мінімум дві балістичні ракети ворога. Принаймні, були дві серії вибухів. Через те що все відбувалося в районі 21:00 ще за світлого неба, то все було видно просто чудово. Точніше, добре було видно роботу ППО, і якщо врахувати, скільки часу минуло після запуску протиракет, балістику було перехоплено на дуже значній висоті, швидше за все – понад десять кілометрів. А це свідчить про те, що наші зенітники відпрацювали на відмінно і вразили цілі, щойно ті увійшли в зону ураження комплексів.
Словом, дід психує і витрачає свої ракети, які поповнювати стає дедалі складніше, вже просто для того, щоб отримати хоча б якусь картинку після епічного польоту «летючої тарілки» над НПЗ в московській Капотні. Але просто зараз йому не вдалося витиснути взагалі нічого. Натомість мегаполіс міг на власні очі спостерігати зразкову роботу власних систем ППО. Ну що ж, контраст вийшов більш ніж відчутним. Просто нагадаємо, що той фестиваль вогнів у москві, який з подивом спостерігав увесь світ, Сили оборони влаштували тихохідними та добре помітними дронами.
Балістика нашого виробництва ще жодного разу не летіла ні по москві, ні по інших місцях, а прутін тільки що відразу зайшов з козирів, і не склалося. Гадаю, рано чи пізно в Мережі з’явиться відео саме цього епізоду роботи ППО. Зрозуміло, що одразу таке публікувати не можна, поки зенітники не змінять дислокацію, але мабуть, пізніше це треба зробити, щоб ті, хто цікавиться подіями в Україні, відчули різницю.
КАРТОПЕЛЬ-ФЮРЕР
Зараз іде багато розмов про те, що Лукашенко таки вимкнув ретранслятори на кордоні з Україною, щоб їх не вимкнули примусово. І тут навряд чи варто міркувати в категоріях «злякався – не злякався». Такі пацієнти, як Сашка, виживуть у будь-якій ситуації та ще й залишаться при своїх інтересах. Тим більше що після цього він дав інтерв’ю в тому плані, що його доблесна армія, яка б’є мармизами цеглу та інші будматеріали, просто не хоче воювати з трактористами та доярками, як він називає підрозділи ТРО, що стоять біля кордону. Зрозуміло, що все це – понти, але є дещо важливе, що не варто упускати.
Справа в тому, що Лукашенко та його БРСР зараз перетворилися на класичного паразита, який живиться соками того, до кого присмоктався. Довгий час він досить вдало маневрував для того, щоб отримувати дешеві нафту й газ із курника, а головне – він знімав дармові гроші за транзит всього цього добра через територію Білорусії. Але ще з часів 2020 року та добре відомих подій прутін позбавив його копієчки за транзит, наприклад, газу, бо ГТС було віддано «Газпрому», і єдиний профіт, які БРСР досі має від цієї угоди, – газ за внутрішніми цінами Білорусії. З іншого боку, у «Газпрому» після втрати європейського ринку – надлишок газу, і його все одно треба кудись подіти. Приблизно така сама ситуація і з нафтою. Лука отримує нафту за заниженими цінами, і повністю контрольовані ним особисто два НПЗ у результаті отримували дешеві бензин та дизель, які успішно продавали за кордон і могли продавати його всередині колгоспу за досить низькими цінами.
Але зараз ситуація стала набагато гіршою. Того масла на хліб, які він мав з продажу нафтопродуктів, уже практично немає. Лапті переробляють власну нафту на його заводах і відвозять продукцію собі, залишаючи колгоспника без тієї дельти, з якою він звик жити. Але як паразит, Лука бачить, що чим далі, тим складніше стає отримати щось від курника. Навіть ті сфери білоруської промисловості, які завжди були його годівницею, зараз перестали давати йому дзвінку монету.
(Далі буде)