Авторка перекладу: Світлана
Минулого тижня остаточно оформився розкол щодо сприйняття реальності в курнику. Помітно це стало на фундаментальному питанні, яке поставало неодноразово в різний час, у різних місцях та з різних причин. Його чітко сформулював герой Леся Подерв’янського Гамлєт в однойменній трагедії. Виглядало воно так: «Купатись чи не купатись?» – у сенсі вже червень спливає, а курортника досі нема. І справді, питання курортного сезону поділило чиновників на два приблизно однакові табори, хоча поки що й не на Колимі.
Одна частина служивого люду стверджує, що курортному сезону бути, незважаючи ні на що. Начебто буде організовано безкоштовні або майже безкоштовні путівки для того, щоб населення глибинки таки виплеснулося на узбережжя Чорного у всіх сенсах моря і залишило там хоча б якусь кількість рублів, щоб ті підтримали місцевих торговців та рантьє. При цьому вони розповідають, що немає жодних причин відмовлятися від оздоровчих процедур, бо нальоти дронів відбуваються біля моря не частіше, ніж у глибині курника, і тому з цієї точки зору умови регіонів вже практично зрівнялися. І в цьому є зерно істини, бо вчора жителі Тюмені переконалися в цьому на власному досвіді за 2+ тисячі кілометрів від України.
Знову ж таки, чорне небо та нафтові дощі вже спостерігали не тільки в Туапсе, а й у віддалених від моря локаціях, а тому тут теж немає нічого незвичайного, а чорне небо вже легко спостерігають з вікон будинків Пітера та москви. Інша річ – якість самого моря, і тут чиновники стараються так, що зі шкури пнуться. Для цього приваблюють радісних відпускників, які, стоячи по пояс у воді, розповідають про те, що море – чудове, а головне – прозоре і по ньому майже нічого не плаває з негодящого.
Досвідчений курортник переконує, що поки пляжі порожні (а на задньому тлі це чудово видно), вода має дивовижні властивості. Так, по ній можуть плавати шматки мазуту, але це набагато краще, ніж у скупченні народу плавають продукти життєдіяльності відпочивальників. Не є таємницею, що багато мешканців курника саме так люблять відпочивати – прямо в морську воду, а потім їхнє улюблене заняття – спостерігати за тим, хто в це вляпається.
До цієї кампанії залучають навіть іхтіологів, а саме – кандидата південних морів із хитромудрим прізвищем. Він розповідає про те, що морська фауна, яка вживає в їжу нафту, росте небаченими темпами і лисніє від здоров’я та ситості. Вчений наводить дані свого дослідження, які підтверджують його висновки як прямим, і порівняльним способом. За його словами, навіть люди, які щільно сидять на нафті, теж відрізняються підвищеною ситістю та блиском, узяти хоча б Сечина чи Алекперова, які керують великими нафтовими компаніями. По них видно, що від голоду вони не страждають і взагалі все у них чудово, тож і з рибами відбувається приблизно те саме.
Інша частина чиновників дотримується іншої думки і вважає, що цей літній пік споживання бензину, дизеля та авіаційного пального треба рішуче зрізати, заборонивши хоча б на місяць, а краще – на два, будь-який продаж пального приватним особам. Адже виходить абсурдна ситуація, коли замість того щоб піти і здохнути за владімвладімича у штурмі, несвідомий елемент їде відпочивати. Від чого їм відпочивати? Вони що ж, працюють 24/7 чи стоять у черзі для здачі парних органів? Зрозуміло, що поки що – ні.
(Далі буде)