«Вчера приснился сон прекрасный. Москва сгорела целиком…» (Частина 3)

Поки що важко судити про те, що там вдалося уразити і наскільки серйозною буде остаточна шкода для заводу, але виглядає це епічно, а чорний дим натякає дорогим москвичам про те, що Туапсе прийшло і до них. Наскільки можна зрозуміти, горять легкі нафтопродукти, а не мазут або нафта, і тому нафтові дощі навряд чи випадуть на вулиці москви. Проте лапті тут чотири роки вважали, що війна – десь далеко і зачіпає їх лише неприємностями з інтернетом чи складністю купити якісь товари. Але тепер усе змінилося, і вони бачать якість своєї ППО і того, як усе йде за планом, просто з вікон власних квартир. І, між іншим, дуже багато хто з них розуміє, що треба терміново їхати на заправку і заливати бензин у все, що тільки можна, теж про всяк випадок.

І ось що цікаво: ворожі джерела поки що не можуть збагнути, що їм писати з цього приводу і головне – як це писати. Мережа просто наповнена фото й відео, які говорять самі за себе, і тому скрутити з цього локшину, щоб повісити на вуха тим самим москвичам, уже точно не вийде, а писати правду не можна, бо це – в’язниця. У результаті станом на 11 годину четверга вони повністю «підвисли» і чекають на першого, хто зважиться щось писати саме в цій ситуації. А поки що вони ганяють інформацію чоботів про те, що вони збили за ніч чи то 555 українських дронів, чи то 5555, і лише на підльоті до москви – майже 200.

Ну, а нам слід зазначити, що в той час, коли над Капотнею розгорялося піонерське багаття, під ніж пішла велика нафтобаза в Гуково Ростовської області. Там димок не гірший, ніж у москві, але про нього там взагалі ніхто писати не буде на тлі столичного диму. Хоча саме такі об’єкти прямо впливають на дефіцит пального в регіоні. А з урахуванням того що саме на півдні курника проблеми з пальним уже набрали максимальних обертів, то винесення цієї нафтобази лише додасть нової гостроти цій темі.

Але й це ще не все. Одночасно з цими ударами триває перетворення окупованого Криму на острів. Принаймні, сьогодні було завдано чергових ударів по мостах, які зв’язують Крим із материковою частиною окупованої України. Зокрема, було уражено залізничний міст. Про ступінь пошкоджень поки нічого невідомо, але тут слід враховувати системність ударів. Вони повторюватимуться до того моменту, коли відновлення цієї споруди втратить сенс принаймні в умовах війни. І тут постає питання про те, що ворог витратив гігантські кошти для прокладання залізничної лінії по «сухопутному коридору» до Криму, а тепер з’ясовується, що все це може виявитися марним просто тому, що мости через водні перешкоди на шляху до окупованого Криму повністю втрачено. І, так, після цього залишиться лише Керченський міст.

З погляду загальної картини на фронті, саме ці події можна вважати ключовими. Руйнування ворожої логістики не просто розвалює плани «літнього наступу» ворога, а й робить становище їхнього угруповання «Дніпро» чи як вони його зараз називають, дедалі небезпечнішим, тому що будь-яке підвищення інтенсивності бойових дій з боку ЗСУ буде вкрай складно парирувати в умовах, коли тилове постачання вже не справляється зі своїми завданнями навіть у статичній ситуації. Тобто зараз питання стоїть так: коли і куди вдарять ЗСУ, і очевидно, що таке буде зроблено в тому місці, де логістика ворога зазнала найпотужніших руйнувань.

А це і є перехід ініціативи від лаптів до ЗСУ. Те, що ми поки що не бачимо якихось великих наступальних операцій, не означає, що вони неможливі. Це лише свідчить про те, що йде підготовка місця й часу такого удару. Між іншим, ворог чомусь чекає на десантну операцію в Крим, але якщо уважно придивитися до актуальних карт бойових дій, які є у вільному доступі, то такі місця вимальовуються на інших напрямках. Але, звісно, наші військові мають значно точніші дані, і їм видніше, що й коли треба робити. Одне безумовно: всім зрозуміло, до чого йде справа.

Тим часом у москві продовжує горіти, і це – вкрай важливо, бо всі політичні катастрофи і трансформації відбуваються саме у столиці. Поки вона спить, нічого не відбувається, а тут її так жорстко розбудили. Але головне тут те, що всім уже зрозуміло: Україна здатна проривати ППО москви, а отже, після НПЗ можуть бути й інші цілі. А лапті губляться у здогадах про те, хто наступний.