Цугцванг (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Попередній матеріал, присвячений геніальному переговорнику і найкращому президентові всіх часів та його нестерпній «перемозі» над Іраном, отримав несподіване продовження, яке можна вважати чимось на зразок підвищувального коефіцієнта до всього, викладеного раніше. Простіше кажучи, подальші події не просто підтвердили зроблені висновки, а кратно посилили їх. Тромба, а разом з ним – і США, зараз просто опускають під шконку на очах усього світу, і якщо цього хтось не бачить або не розуміє логіки розвитку подій, то йому треба завести собі поні рожевого кольору і не про що не турбуватися в принципі.

Тут не можу навести старий вульгарний анекдот про мужика і осла, який по гірській стежці віз якесь майно і періодично зупинявся, відмовляючись іти далі, і цей мужик задовольняв його дедалі більші умови для того, щоб іти далі, а не застрягнути над прірвою. Але колеги зі стажем, напевно, пам’ятають його зміст і побачать практично стовідсоткову аналогію цього анекдоту з тим, що зараз Іран робить із Тромбом. Ця аналогія настільки чітка, що анекдот можна сприймати як таке собі пророцтво, оголошене в далекому минулому, а точніше – в ті часи, коли Тромб ще не був знайомий з Епштейном.

Нагадаємо: на свій день народження Тромб розповів про те, що він завершує війну в Затоці, і навіть театрально закликав судновласників запускати двигуни на своїх танкерах. Очевидно, що ніхто й нічого не запускав, бо слова цього балабола вже ніхто не сприймає всерйоз. Просто дідові нестерпно хотілося покрасуватись у день свого вісімдесятиліття, і він відтягнувся на повну. І, як завжди, ФБР відзвітувало про те, що на найбільшого президента хтось намагався зазіхнути, влаштувавши кулеметне гніздо просто в недобудованому бальному залі. До того ж, він не сказав нічого з того, що могло б окреслити параметри домовленості, начебто досягнутої його зятем і другом із питань нерухомості, які стали видатними дипломатами.

Як з’ясувалося трохи згодом, йшлося про меморандум, підписаний в електронному вигляді, який мав «допідписатися» у п’ятницю. Мабуть, напередодні цього підписання повинні були оприлюднити текст цього меморандуму, але станом на зараз цього так і не сталося. Наскільки можна зрозуміти, текст цього меморандуму настільки ганебний для США, що його не наважуються показати публіці. Принаймні, глави Пентагону, Держдепу та ЦРУ відхрестилися від цього папірця і назвали його ризикованим для безпеки США. Власне, до цього місця все так і було, але буквально щойно ізраїльська преса опублікувала таке:

«Іранські ЗМІ повідомили, що Тегеран відмовився від підписання меморандуму про взаєморозуміння зі США, яке було призначено на п’ятницю. Новинний блог «Іранські новини арабською» пише, що підписання документа скасовано через те, що атаки Ізраїлю в Лівані тривають. Агентство Fars із посиланням на джерело, знайоме з ситуацією, повідомляє, що поїздку переговорної групи до Швейцарії на церемонію підписання документа «поки не скасовано». При цьому джерело відзначило, що деталі документа все ще перебувають у стадії обговорення».

Простіше кажучи, бородаті злили в унітаз усі твердження Додіка про те, що вони просяться на угоду, а насправді вони зрозуміли, що прочавили Тромба і тепер можуть крутити ним як завгодно, що з успіхом і роблять. Вони розуміють, що Додік сам себе загнав у пастку, і тепер його найголовнішим мотивом у всій цій історії є бажання відповзти і більше не вплутуватися в справи регіону. Це вже всім зрозуміло. Він просто не розуміє процесів, які там ідуть, і механізмів, які рухають ці процеси, а в його команді немає людей, які все це знають і могли б підготувати для нього тверді позиції як для бойових дій, так і для переговорів. Усіх їх розігнав трильйонер Нейлон Муск, і тому Додік орієнтується в ситуації за казками тупоголового зятя і друга, що продавав дачні будиночки. Оце і є рівень зовнішньої політики США часів Тромба.

(Далі буде)