Автор: anti-colorados
Але раз у кадрі немає обличчя, то це означає, що автору важливо донести те, що він показує і говорить, а не як він це робить і якими прийомами в кадрі він робить собі популярність. Звідси випливає, що й озвучування тексту також може бути віддано на аутсорсинг. У Мережі є безліч пропозицій від професійних та аматорських дикторів, які за плату озвучать вам будь-який текст. Причому під «аматорами» ми маємо на увазі людей, які не є професійними дикторами, проте мають академічні навички риторики, виступів перед аудиторією і тому розуміють, як читати той чи інший текст не просто без запинки, а й з використанням усіх тонкощів цієї галузі знань.
Але є ще один варіант озвучування. Напевно, кожному з нас доводилося слухати тексти, озвучені взагалі не людиною. Раніше машина-диктор легко вираховувалася з того, як це звучить, а зараз вже є движки озвучки, що практично не відрізняються від того, як це робить людина. Так, найкращі з них – платні, але за потреби це вже доступно для тих, кому це потрібно. А потрібно це може бути в тих випадках, коли тексти мають настільки небезпечний у цій країні зміст, що краще не світити навіть власний голос. Ну, і плюс до того, використання машинного варіанта начитування не вимагає обладнання і головне – приміщення для запису аудіо, щоб і голос було записано як треба, і фону ніякого не було.
Тобто на момент запису відеофільму про путінський палац у Навального була можливість запустити цю інформацію так, щоб не підставлятися самому, зробити фільм знеособлено та уникнути хай і не всіх, але більшості неприємностей. Причому це коштувало б навіть менше, ніж запис його в кадрі разом зі звуком. Таким чином, якби йшлося про те, щоб донести до публіки скандальну та небезпечну для творців фільму інформацію, то це виглядало б зовсім не так, як ми це бачили.
Льоша ж пішов іншим шляхом і показував себе, коханого, на тлі палацу. Тому що саме там було головним – його імідж чи розповідь про палац – спірне питання, відповідь на яке частково можна отримати з публікації ВВС.
Схоже на те, що там справді є масив даних, з якими вони попрацювали та дійшли певних висновків. Охочі можуть переглянути структуру та зміст їхнього дослідження і, зокрема, те, як вони аналізували достовірність даних, що потрапили до них. Це вже схоже на розслідування та роботу з джерелами. Уявляючи, як будується розслідування правоохоронних органів, можна приблизно уявити процес справжнього журналістського розслідування і тому прикинути його обсяг і тривалість.
Це дає підставу припустити, що як мінімум ВВС одержала комплект матеріалів приблизно в той самий час, що й Навальний – свої документи чи сценарій. Просто виданню потрібен був час для верифікації даних і потім – відпрацювання того, що опинилося в їхніх руках, а Навальний пішов короткою доріжкою. В результаті дослідження ВВС вже не стало бомбою, бо Навальний «змазав тему».
І, нарешті, від питань технічного змісту настав час перейти до фундаментальних. Як можна зрозуміти із суті масиву даних, що опинилися в руках ВВС, путін відчайдушно замітає сліди і намагається приховати, наскільки багатим Буратіною він став за 21 рік свого правління. Що цікаво, всередині самої рф вже давно зжилися з думкою про те, що він – один із найбагатших людей планети, якщо не найбагатший. Там прийняли й те, що він усе це накрав. Зауважимо: фільм Навального не привів ні до повстань, ні до потрясінь – взагалі ні до чого.
(Далі буде)