Курортний роман (Частина 1)

Уперше опубліковано: 12.07.2021

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Від редакції (передмова 2026 року)

Пропонуємо кілька статей про схожу долю двох країн – Куби та Венесуели.

***

Напевно, багатьом доводилося бувати на курортах Єгипту і Туреччини, а потім – із жахом порівнювати «відпочинок на морі» там і у нас або в совку, хто це пам’ятає. Напевно, хоч раз, але виникало запитання про те, чому в них це вдалося зробити, а у нас – ні. Причому якщо йдеться про Єгипет, то його курорти розташовано у відверто пустельних місцях, де сама організація інфраструктури, необхідної для туристичного бізнесу, – ще те завдання. Однак головні принади Єгипту і все, що пов’язано з епохою фараонів, уже давно не збирають навіть малої частки туристів, які прямують до приморських Хургади, Шарм-ель-Шейху і Марса-Аламу.

Ті, хто там побував, зі здриганням згадують відпочинок у Криму чи Затоці, і, напевно, багато хто може помітити, що в Єгипті, наприклад, туристичний сезон – цілий рік, а в нашому Криму чи Затоці – лише кілька місяців, і загалом вони мають рацію. Проте мені особисто доводилося побувати на європейських морських курортах, де також яскраво виражено сезонний характер, але вигляд вони мають зовсім не той, що доводилося бачити вдома.

Але є кілька місць на Землі, які створено для того, щоб їх використовувати в рекреаційних цілях. Маючи величезну берегову лінію біля теплого моря та сезон відпочинку цілий рік, такі місця вже можна використати під ці цілі навіть у пустельній місцевості, як на Синаї, наприклад. Але тут пустелі немає й близько. Місцевість заповнена рослинністю, вона має доступні джерела води і головне – зовсім недалеко є туристичні ресурси, які можна тут утилізувати, але нічого подібного не відбувається. Такий опис, швидше за все, викликає асоціацію з Венесуелою, і це буде правильно. Але є ще одне місце, яке цілком можна назвати унікальним.

Ідеться про Кубу. Унікальність її в тому, що вона пройшла шлях, зворотний Антальї чи Хургаді. Там на голому місці було створено шикарні готельні комплекси та відповідну інфраструктуру, за рахунок чого живуть цілі регіони. А в Єгипті, наприклад, практично весь обслуговуючий персонал прилітає з Каїра та Олександрії, тим самим курорт дає роботу масі людей з віддалених регіонів країни. І на Кубі було створено те саме, хоча й у тому вигляді, як це уявлялося в середині минулого століття. Однак готельні мережі, казино, ресторани та інші заклади, необхідні для максимальної утилізації грошей відпочивальників, було розгорнуто там найкращим чином.

І плюс до того – чудове, тепле та чисте море, з багатющим підводним світом, розвинене сільське господарство, здатне забезпечити потреби туристичної індустрії, близькість до США, що робить легкою подорож на курорт, сонце, вода і маса багатих туристів, про яких мріє будь-який курорт. Словом, те, за що комусь доводиться відвойовувати місце у пустелі чи у скель, на Кубі вже було, і при цьому інвестиції в будь-які подібні проєкти можна було отримувати легко і без проблем.

Але у 1959 році прийшли комуністи, визволителі від капіталістичного рабства, і звільнили Кубу від головної статті поповнення бюджету. За ці 60 років вони не змогли ні створити якусь власну індустрію, ні щось таке доладне побудувати, проте мілітаризували острів під зав’язку, і він мало не став епіцентром Третьої світової війни. Куба стала гнійною виразкою Латинської Америки, звідки «визволителі» дісталися до тієї ж Венесуели, Перу та інших країн, де вони все поставили раком.

(Далі буде)