Трохи спекуляцій (Частина 2)

Для того, щоб побачити щось подібне, відмотаємо час на два тижні назад і згадаємо той самий масштабний наліт, у ході якого ворог витратив близько 1600 засобів ураження різних типів і класів. Тоді ми зазначили, що в усьому збройному розкладі абсолютно були відсутні ракети морського базування «Калібр». Виглядало це дивно, оскільки навіть отримавши важкі удари по носіях цих ракет чорноморської флотилії, ворог уже щонайменше один раз за останній місяць відстрілювався цими КР із носіїв у Каспійському морі.

І ось через пару днів стало відомо про те, що прямо напередодні цього обстрілу і просто під час розгортання кораблів на пускових позиціях до них прилетіли добрі пташки, і два носії ракет опинилися зовсім без настрою стріляти навіть із табельної зброї. Тому в цій величезній кількості відстріляних ракет і дронів «Калібрів» не виявилося зовсім. Але одразу після атаки питання про те, чому не було цих ракет, залишалося відкритим аж до моменту, поки не було внесено ясність.

І ось минулої ночі, скоріш за все, сталося щось подібне, але для ворога — у гіршому варіанті. Якщо «Калібри» вже давно показали свою вкрай низьку ефективність, то балістика була і залишається найсерйознішою загрозою для нас. У цьому випадку під балістикою я маю на увазі ракети «Іскандер-М», їхні північнокорейські аналоги, аеробалістику «Кинджал» і той самий «Орєшнік». Ворог це теж вважає ультимативним засобом, від якого або важко, або неможливо відбиватися наявними у ЗСУ зенітними засобами.

Таким чином, якщо минулої ночі ворог включив у початкову фазу операції вже крилаті ракети, то можна припустити, що основний тягар ударів якраз і покладався на балістику. Крилаті ракети мали викликати активність наших дальніх систем ППО і, відповідно, балістиці були б задані цілі виходячи з виявленої конфігурації зенітних засобів ЗСУ. Але потім, мабуть, пройшла команда «Охорона, відміна!», уже після того, як реалізація плану почалася. Для цього мали з’явитися настільки вагомі підстави, що зупинка операції стала неминучою.

У такому разі є сенс шукати аналогії з тією ситуацією, яка описана вище щодо «Калібрів», і вона виявляється зі зведення Мадяра. Виявляється, наші добрі пташки вистежили та знищили пускову установку «Іскандера», яка перебувала на пусковій позиції за 30 км від Таганрога в ростовській області курника. При цьому, опубліковано відео ураження цілі. У розхід пішла ПУ і дві ракети, споряджені для старту. Тобто, наші військові знову змогли зіграти на випередження і ліквідувати установку просто за кілька годин до того, як вона мала почати розвантажуватися по території України. У підсумку, ворог втратив можливість запустити в пару-трійку заходів 4–6 балістичних ракет тільки з цієї установки, яку можна перезарядити прямо в полі. Але він позбувся не лише цього, а й упевненості в тому, що деталі його планів залишилися таємницею для України.

Зауважимо, установка була уражена дроном, а це означає, що машина була запущена набагато раніше і, швидше за все, ще до того, як «Іскандер» прибув до місця пуску. Адже дрон — відносно тихохідний апарат, і йому потрібно година-півтори для того, щоб прилетіти в це місце. А якщо він вилетів заздалегідь, то це означає, що інформація про пускові локації — скомпрометована. У такому разі вже незрозуміло, наскільки масштабним виявився витік, а раз так — невідомо, чи чекають такі самі дрони в тій же курській області, звідки постійно запускають ракети. Такого ніхто виключити не може, і для того щоб зберегти дуже дорогі системи, там дали відбій усій операції.

У цій версії начебто немає суперечностей, але є одне важливе уточнення. Як ми вже не раз бачили, наші дрони уражають саме пускові установки комплексу «Іскандер» і жодного разу не спостерігали ПУ від зенітного комплексу С-300/400. Звідси можна зробити висновок про те, що із зенітними ракетами у ворога все вже стало зовсім недобре, і тепер їх не використовують як імпровізовану балістику. А в сухому залишку — удар на випередження зробив свою справу, і ми побачили лише куцу увертюру великої атаки.

У підсумку, можна дуже обережно сказати про те, що ЗСУ таки знайшли свій власний метод боротьби з балістикою «лаптів». І як виявилося, для цього не потрібні протиракети та інші дорогі девайси. Все можуть зробити баражуючі дрони, які чекають на ворога там, де він почувається в цілковитій безпеці. І якщо такий досвід вдасться масштабувати, то це може вирвати один із головних, отруйних зубів у звіра, який має назву «двоголовий півень».