Автор перекладу: Світлана
Учора ми вже торкалися теми атаки дронами військової локації в тимчасово окупованому Криму і припустили, що згодом буде більше інформації про подію. Так воно й сталося. Відразу було відомо про те, що атаку було виконано повітряними дронами, які з великою ймовірністю було доставлено до берега морськими дронами. Імовірно, повітряні дрони були чимось подібним до того, що нещодавно ворогові вдалося збити (?) над Курською областю.
Противник був неприємно здивований тим, що їм вдалося збити, а швидше за все, дрон упав з технічних причин, бо візуально складно знайти підтвердження влучання в нього боєприпасу чи його елементів ураження. Неприємність для противника полягає в тому, що дрон має реактивний двигун, а отже – набагато більшу швидкість, ніж гвинтовий апарат. І плюс до того, попри свої невеликі габарити, він все-таки несе БЧ – 6 кг. Ці дані отримали OSINT-аналітики якимись своїми каналами, і тому залишимо на їхній совісті надійність цих фото і даних про апарат.
Втім, ГУР демонструвало одну з варіацій морського дрона «Магура-7» з пусковою установкою на чотири дрони, дуже схожі на зображені тут. Не виключено, що військову базу в районі населеного пункту Перевальне, що в Криму, атакували приблизно такі апарати. І як очікувалося, в Мережі з’явилися відео наслідків прильоту. Причому знімали їх як цивільні, так і самі військові, що має особливу цінність.
Із тих відео, які потрапили в Мережу, можна зробити висновок, що як мінімум однією з цілей справді був склад боєприпасів, тому що після влучання туди дрона чи дронів почалася пожежа, і тільки після цього відбулася основна повторна детонація. Масштаб вибуху вражає, і це означає, що там було щось масивне, бо саме від пожежі навряд чи так вибухне багато дрібних боєприпасів. Ну, а далі пішла хвиля детонації чогось меншого і, мабуть, снарядів та мін, які вибухали вже в індивідуальному порядку.
Проте досі не дуже зрозуміло, що саме дало перший потужний вибух. Не виключено, що туди було перекинуто північнокорейську балістику, але підтверджень цього поки що немає, і ми нарахували п’ять джерел, які непрямо стверджували, що буквально щойно туди привезли щось особливо цінне із засобів ураження, і саме такий рівень обізнаності ГУР їх найбільше засмучує. Зрештою, хтось із них прохоплюється, і стає зрозуміло, що стало основною ціллю атаки, але в цьому випадку тішить інше.
Припустимо, що таку інформацію справді було отримано нашими військовими. Якби йшлося про балістику, яка прилетіла по локації, то між отриманням інформації, прийняттям рішення про удар і прильотом ракети пройшло б мінімум часу – цілком можливо, що йдеться про проміжок плюс-мінус година. У цьому ж випадку треба було зібрати рій морських дронів з можливістю морського і повітряного прикриття дрононосців. Групі треба було дістатися до зони пуску, відстрілятися, а дронам – долетіти до цілі. І все це ворог описав як «Тільки розвантажили, і прилетіло», що свідчить про рівень взаємодії сил і засобів наших військових для відпрацювання таких цілей.