Автор перекладу: Світлана

ЦЕ НЕ МИ

Учора європейські ЗМІ жваво обговорювали остаточні висновки розслідування Міжнародної організації цивільної авіації ІКАО щодо причин загибелі літака та пасажирів рейсу МН17. Як відомо, провину повністю покладено на федерацію. Важко сказати, що буде після цього, але в ІКАО заявили про те, що почали формування санкцій проти росії. Тут слід зауважити, що насправді саме таке розгортання подій трапляється нечасто, бо зазвичай винна сторона досить швидко визнає власну провину, хоч і мотивує це тим, що дія була ненавмисною і літак було збито помилково. Наступним кроком були компенсації авіакомпанії та родичам загиблих, на чому інцидент і закривається.

Тут – зовсім інша ситуація. Москва поводиться як урка, що посилено замітає сліди. Спочатку на місце падіння уламків приїхали їхні фахівці з тим, щоб вилучити з місця все те, що може прямо викрити їх у цьому злочині. Власне, зачистку було проведено приблизно так, як це було зроблено під Смоленськом після аварії літака з урядовою делегацією Польщі. Тоді польських фахівців теж не допустили до цього місця аж до закінчення зачистки. І лише зараз Варшава зібрала непрямі дані, які вказують на те, що висунута москвою версія загибелі літака не відповідає дійсності. Але після бійки кулаками не махають, бо по-гарячому Польща злилася з активної участі у розслідуванні.

Тут було інакше. Слідчі з Нідерландів вимагали забезпечити доступ до місця падіння літака, але їх довго не пускали. Тобто москва явно валяла дурня і тягла час, поки йшла відповідна зачистка. Але в результаті все те, що залишилося від літака, було вивезено до Нідерландів і пройшло ретельне обстеження. І в міру того як випливали нові факти, лапті одразу перевзувались і вигадували все нові версії, які могли б пояснити ті чи інші обставини, виявлені слідчими. Та всі формальності закінчено і остаточний висновок зроблено, що повернуло москву на вихідні позиції, а саме: «Це не ми», і край. Конюшня Лаврова сформулювала свою позицію так:

«– Росія не причетна до катастрофи, твердження Австралії та Нідерландів про зворотне не відповідають дійсності.

– Головним винуватцем трагедії МН17 є «київський режим».

– Росія раніше подала до Ради ІКАО фактичні та юридичні докази своєї непричетності до катастрофи МН17, довела це до країн-членів.

– ІКАО проігнорувала присутність у районі аварії МН17 українських ЗРК «Бук».

– Росія не визнаватиме рішення Ради ІКАО щодо МН17, воно нелегітимне».

Тобто в цьому випадку вони не знайшли нічого оригінальнішого, ніж відіграти схему «Гаманець, гаманець, який гаманець?», що вже отримало свою власну назву «Іспанський льотчик», мабуть тут обігрується іспанський диспетчер Карлос (агентурний псевдонім «Тато Карло»), який мамою клявся і розказував, що бачив на своєму власному радарі, як український літак зловмисно збив цей борт. Словом, ця отруйна сутність виділяє отруту з усіх приводів, великих і малих, що в нас не викликає подиву. Ну, а для решти світу нехай вона ще раз покаже свій кривавий писок.

ОДКРОВЕННЯ ПАШІ

Можливо, багато хто вже забув, але на зорі вторгнення росії в Україну, ще десять років тому, на слуху було ім’я такого собі Гіркіна, який зараз перебуває десь на таборі як зек, а тоді він перетворив на табір окуповану частину Донецької області. Причому цей табір він створив у тих традиціях, як їх практикували в НКВС, – з місцями тортур, страт і масових поховань. Але були ще два діячі, які залишалися в його тіні, лише іноді пробиваючись до преси зі своїми власними промовами.

Один із них має дивне ім’я Пеніс Душилін, і тепер його майже не чути, а інший – Паша Губарєв. Його теж не було чути, і загалом якби він уже кудись згинув, то ніхто про нього й не згадав би. Але якось так склалося, що він вирішив виринути й нагадати про себе. Важко сказати, чому це сталося саме зараз і таким чином, але, мабуть, у нього на те є якісь вагомі причини. Вчора в Мережі з’явилися цитати його промови про те, що російські війська в Україні вже втратили вбитими понад мільйон голів. І ось сьогодні його цитати набули ще більшої популярності у ворожому сегменті Мережі, а тому наведемо ще кілька зразків його епістолярної творчості як певну відповідь на реакцію медіа, що виникла після його заяви:

«Незгоду викликала лише моя оцінка наших безповоротних втрат в 1 мільйон убитими, хоча мені здається, що ця цифра може бути набагато більшою, і в цій оцінці зі мною солідарна більшість моїх бойових товаришів. Насправді цю цифру легко довести, проаналізувавши відкриті джерела…»

Ба більше, Паша пішов далі і закликав тих, хто має у своєму розпорядженні прямі дані про втрати військ федерації в Україні, передавати їх йому особисто. Мабуть, Паша планує довести свою правоту з конкретними картами на руках. Взагалі в нинішній Росії після таких заяв довго не живуть, про що він зобов’язаний знати. Але якщо він робить таку заяву і після того його не здолає якась причина, то це означає, що він сплив не просто так і це комусь потрібно. Причому потрібно це комусь дуже впливовому, хто може вберегти ініціатора скандалу від негативних наслідків.

А з урахуванням того що цей шибеник дозволяє собі не дуже втішно відгукуватися особисто про царя і його режим, стає очевидним те, що він увімкнув режим камікадзе, чудово усвідомлюючи це. Справді, чи це бачено, щоб там зараз говорили таке:

«Путін – це сутність, що обожнюється вірянами, а російську систему влади побудовано на страху… Путінізм – це система владних відносин, що ґрунтується на страху. У путінізмі страх – це основна емоція, на якій будується вся система суспільства. Страх пронизує всю систему. Елементи системи бояться один одного (бюрократи – силовиків, силовики – бюрократів, судді – і тих, і інших). Інститути громадянського суспільства розгромлено і замінено повністю керованими структурами-імітаціями. У громадян Росії нема законних способів демонстрації своєї політичної позиції. Громадяни бояться демонструвати свою позицію поза законом, бо це загрожує наслідками».

Словом, Пашу понесло, і куди його занесе нелегка – ніхто не знає. Тільки відбувається це саме в той момент, коли у царя справи йдуть не зовсім добре, і викликано це не тільки тим, що попри всі зусилля та особисті довгі бесіди зі своїм сюзереном Сі Цзіньпіном, він так і не зміг добути панду для Кабаєвої, хоча весь курник напружено спостерігав за всіма поворотами цієї драми.

НЕГАРАЗД У ЦАРСТВІ МОСКОВСЬКОМУ

Справа в тому, що діда все частіше запитують про економіку, а точніше, про те, куди вона вже зайшла і що з цим робити. Причому ці запитання ставлять як яструби, так і псевдоліберали. Простіше кажучи, погані запитання йдуть з усіх боків і з наростанням. Тепер про це не може мовчати і сам прутін. Тут ми зробимо виняток і наведемо цитати з його свіжої промови просто для того, щоб оцінити саму можливість подібної риторики ще кілька місяців тому, не кажучи про роки.

«Одна з головних проблем сьогоднішньої економіки Росії – це висока інфляція. І тут складне завдання – потрібно й інфляцію причавити, і створити умови, щоб не заморозити саму економіку… Необхідно здійснити м’яку невелику посадку (економіки), яка б дозволила досягти ситуації, за якої Центральний банк знизив би ключову ставку».

Он воно як! А куди ж поділися нестерпні темпи зростання, які обганяють усіх? Як же нестерпне зростання добробуту і нечувана стійкість економіки, незважаючи на санкції? Тобто для старечого маразму тут усе чудово і навіть краще, ніж було раніше. Жодних гумових попок і статевих органів бабусь і дідусів, але як для першого портрета держави, яка явно стала раком і дивиться у прірву так, як про це писав Фрідріх Ніцше, – не комільфо. А тут його ще й міжнародні світила в галузі економіки тролять регулярно і нещадно.

Так, силами Стокгольмського інституту перехідної економіки (SITE) спеціально для зустрічі міністрів фінансів країн Євросоюзу було підготовлено доповідь про стан російської економіки та вплив на неї санкцій, уже запроваджених ЄС. Автори доповіді зазначають: попри удавану стабільність, економіка Росії все сильніше потерпає від внутрішніх дисбалансів та структурних спотворень. У короткостроковій перспективі її утримує на плаву масштабне бюджетне стимулювання, пов’язане з переходом країни на «воєнні рейки».

Однак у довгостроковій перспективі така модель стає все менш життєздатною через скорочення фінансових резервів та непрозорий механізм фінансування, що спотворює розподіл ресурсів. При цьому фахівці вказують на явно негативну динаміку і на те, що твердження прутіна про те, що час працює на його економіку, не більше ніж пропаганда, бо все складається прямо протилежним чином.

Аналізуючи офіційні дані про темпи інфляції у 3–4%, які прутін називає високими, економіст SITE Торбьорн Беккер доповів європейським міністрам, що достовірність цих цифр викликає серйозні сумніви. За його словами, російська влада занижує рівень інфляції, що дозволяє їй штучно завищувати показники реального зростання ВВП. Зокрема, він сказав таке:

«Вони стверджують, що інфляція тримається на рівні 9–10%, але тоді незрозуміло, чому Центробанк встановлює ключову ставку 21%. Жоден нормальний центробанк не працює з різницею більш ніж 11 процентних пунктів. Якби так вчинив будь-який із наших центральних банків, його голова одразу втратив би посаду».

Фахівець також поставив під сумнів інші ключові показники економіки федерації, які банально не стикуються один з одним. З цього зроблено висновок про те, що за фасадом гарних цифр ховається інша реальність і що насправді економіка починає обвалюватися. Власне кажучи, несподівано змінена риторика самого прутіна теж вказує на те, що йому відомий реальний, а не парадний стан справ, тому він і бубонить про м’яку посадку економіки на пляшку.

СПЕЦНАЗ І САМОРОБНИЙ ВИБУХОВИЙ

Як відомо, по всьому світу розповзлися зловісні легенди про незламний російський спецназ, який… і далі описуються всі ті неймовірні речі, які той здатний виконувати. І справді, на те він і спецназ, щоб являти собою найбільш підготовлену частину збройних сил. Але плюс до цього, на створення страшного образу таких сил наполегливо працювала і ворожа пропаганда. Проте такі легенди виглядають цілком прийнятно в мирний час, а ось у ході війни все стає на місце.

Ворог настільки несамовито вкладався в те, щоб створити образ незламної армії, побачивши яку треба «лежати-тремтіти», що в якийсь момент перейшов грань здорового глузду. У результаті їхні літаки були найбільш літаковими, достатньо було лише подивитися на те, які фігури вони можуть виробляти. Нікому навіть на думку не могло спасти, що найпросунутішу модифікацію їхнього багатоцільового літака Су-30 відправить у «вічний послід» пластиковий катер, у якому навіть немає екіпажу.

І якщо вже розмова зайшла про море, то всі пам’ятають казку про те, як один ракетний крейсер типу «москва» міг пустити на дно цілий атомний авіаносець і кораблі його ордера. Причому він міг зробити самостійно, героїчно відбиваючись від літаків палубної авіації. Та що там, буквально вчора Коля Патрушев публічно заявив про те, що чорноморський флот продовжує виконувати бойові завдання у штатному режимі. Хто б міг подумати, що той самий крейсер – вирок авіаносцям – штатно виконує завдання, лежачи на дні.

Ну, а щодо їхньої ППО, яка на крейсері якраз була в режимі термінового занурення, то вона просто не мала аналогів. Усі ж пам’ятають, як прутін розповідав, що «Петріот» – застаріла система, не те що російські, а тому ці самі американські ЗРК вони «полускають, як горішки». Але як виявилося, на параді, який щойно відбувся, горішки самого фюрера так дзвеніли, що гості раз у раз поглядали на свої телефони.

Щодо танків, то й тут вони постаралися. Знову-таки, сам прутін розповідав про те, що танк Т-90 виходить на позицію, і все. Щоправда, він не уточнив, де знаходиться така позиція. Може, десь у тайзі чи тундрі теж є позиції і там теж танки ходять похмуро. Плюс до того, він залишив без пояснень, що він мав під словом «все». ЗСУ мають свою думку з цього приводу і демонстрували це «все» найнесподіванішим чином. Навіть виникла необхідність придумати нову назву – «танково-космічні війська», тому що башти таких неперевершених танків не раз і не два ішли у стратосферу, і якщо їх ще не помічали в шарах «нижнього космосу», то це лише питання часу.

Словом, пересолили все настільки, що і спецназ пішов у той самий кошик. Вже скільки цього спецназу накришили наші військові – не злічити. А добре було б побачити цю статистику. Але буквально кілька днів тому в цій статистиці сталося поповнення. Причому це стверджує ворожий ТГ-канал, який колекціонує найяскравіші втрати. Ось що він пише:

«Уночі, 11.05.2025, внаслідок підриву на саморобному вибуховому пристрої загинули двоє військовослужбовців Сил спеціальних операцій ЗС РФ.

Група з чотирьох військовослужбовців 2-го управління 322 центру спеціальних операцій (в/ч 92154, Солнєчногорськ) виконували бойове завдання у районі державного кордону Брянської та Сумської областей.

Внаслідок підриву на саморобному вибуховому пристрої (розтяжка) загинули двоє військовослужбовців підрозділу:

• Лузгін Анатолій, лейтенант;

• Ошкін Дмітрій, лейтенант.

Командир групи «Г.» прийняв рішення про припинення операції».

Мабуть, група справді була елітна – офіцерська, але все-таки тут виникає запитання про те, що там за саморобний вибуховий пристрій оформив двох жмурів? Вони самі щось «саморобили» чи їх підсмажили якимись підручними засобами? Але як би там не було, з ними сталося так само, як і з танком Т-90. Вони вийшли на позицію, і все.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *