Автор: anti-colorados
Напевно, багато хто пам’ятає про те, як у середині 70-х років саме з приводу перевищення повноважень президента і порушення демократичних процедур, зокрема втручання у передвиборчий процес, Штати здригнулися від безпрецедентної політичної кризи, яка отримала власну назву «Вотергейтський скандал». Ну, а для тих, хто щось таке чув, але не занурювався в цю тему, – короткий зміст попередніх серій.
Перша та основна частина цієї події виглядала таким чином:
У чому полягала суть Вотергейтського скандалу
Початок: злом у комплексі Watergate (17 червня 1972 року)
П’ятеро осіб проникли до штабу Демократичної партії у вашингтонському комплексі Watergate, щоб:
- встановити підслуховувальні пристрої;
- сфотографувати документи;
- зібрати компромат на політичних опонентів.
Вони були пов’язані з Комітетом із переобрання президента Ніксона (CRP).
Але через те що людей Ніксона схопили за руку, ситуація почала розкручуватися в не бажаний для нього бік:
Після арештів виконавців акції адміністрація Ніксона:
- виплачувала хакерам гроші за мовчання;
- тиснула на ФБР, щоб обмежити розслідування;
- знищувала документи;
- намагалася приховати участь Білого дому.
Це перетворило звичайний злочин на політичний, бо йшлося про зловживання владою. При цьому події виплеснулися за межі офіційного розслідування, і в справу включилася преса:
Журналісти Washington Post (Вудворд та Бернстайн) і Сенатська комісія розкрили:
- мережу незаконних операцій проти політичних опонентів;
- існування таємної системи запису розмов в Овальному кабінеті.
Саме ці аудіозаписи довели, що Ніксон особисто брав участь у приховуванні злочину.
Як видно, тут ідеться про те, що президент зловжив своїми повноваженнями та використав інструменти державної влади для того, щоб вплинути на результат майбутніх президентських виборів. Така поведінка президента виявилася настільки неприйнятною як для політичного Олімпу, так і для суспільства, що справа швидко пішла до імпічменту, і Ніксон був змушений подати у відставку – вперше за всю історію США. Його політична кар’єра закінчилася, а кримінального переслідування він уникнув лише завдяки помилуванню, яке він отримав від змінника. Хоча, напевно, це була частина угоди, згідно з якою він самостійно пішов з Овального кабінету.
Але ще раз підкреслимо: на той момент у США був повний консенсус щодо того, що президент за жодних обставин і незважаючи на шляхетні цілі, якими оперував Ніксон, не повинен перевищувати своїх повноважень. Тобто цілі ти вільний ставити, які вважатимеш за потрібне, але досягати їх слід без порушення норм чинного законодавства, на те ти і президент США, щоб вміти все робити за законом і ніяк не інакше. А якщо не вмієш і тебе схопили за руку – на вихід.
(Далі буде)