Слідами посла (Частина 5)

Автор: anti-colorados

І тут ми повертаємося до початку нашої повісті та досвіду України. Справа в тому, що ми якраз і опинилися в ситуації, коли для того, щоб вижити, треба щось вигадати таке, що можна зробити швидко і відносно дешево, щоб протистояти ворогові несиметричними методами. А коли стоїть питання виживання, новації впроваджуються дуже швидко, і разом із ними стрімко еволюціонує сам рисунок війни. Жодна теорія не дасть цього імпульсу, і головне, коли в тебе немає пихи і снобізм розчинився, як дим, ти по-справжньому розумієш математику війни, і підтримка боєздатності – це не тільки можливість швидкого й недорогого поповнення втрат, а й зведення цих втрат до можливого мінімуму. Саме це підштовхує ЗСУ до розробки засобів, що замінюють бійців на передньому краї, і саме це змушує використовувати безпілотні засоби для нанесення далеких ударів.

Наприклад, Сили оборони зараз завдають глибоких повітряних ударів по стратегічних цілях ворога так, що жоден пілотований апарат не входить у ворожий повітряний простір. Розвідку, подавлення РЕБ і ППО, зрештою, ударні функції виконують безпілотні системи. А тепер – просте порівняння. Ізраїль пишається тим, що має одні з найбільш високотехнологічних ВПС у світі, і це – правда. Але візьмемо просту математику. Вартість одного літака F‑35A, без змінного двигуна, становить 82,5 мільйона доларів. Повний фарш – близько 100 мільйонів. Одна година польоту цього літака сьогодні коштує близько 40 тисяч доларів. А тепер прикинемо, що на ці 100 мільйонів доларів побудували наших дронів для ударів на ті самі відстані, що й цей літак, а якщо взяти вартість 10 таких літаків і конвертувати їх у наші ударні дрони, а потім – запустити їх по курнику… На тому курник і закінчиться. От і вся математика.

До неї ми прийшли через кров, біль і все те, що відчуває менш потужна сторона у війні, і таке може напрацювати тільки та сторона, яка потрапила в такі умови і зуміла вистояти досить довгий час. А ми вистояли вже понад чотири роки війни такої інтенсивності, якої ніде у світі просто немає. А це означає, що ми маємо передовий і багато в чому – унікальний досвід, який дозволяє досягати порівняних результатів набагато меншими зусиллями, ніж це може вийти в інших армій, і що головне – меншими втратами.

Розуміючи це, в Україні перебувають цілі групи експертів дружніх армій, які не просто переймають досвід, а перебувають у курсі тих стрімких трансформацій, які відбуваються щодня. Адже ці зміни стосуються не лише матеріальної частини, а й способів застосування зброї, методик підвищення ефективності й навпаки – зниження ефективності засобів протидії ворога. Багато хто розуміє, що якщо зараз залишитися осторонь цих процесів, то яким би не був твій промисловий потенціал, ти все одно готуватимешся до вчорашньої війни, бо вигляд сьогоднішньої – змінюється просто зараз.

Ну, а у випадку з Ізраїлем ситуація ще небезпечніша тому, що досвід цієї ж війни опановують Північна Корея, Китай і той самий Іран. А якщо Іран отримує ці знання, то нехай і в опосередкованому і трохи відсталому вигляді вони дійдуть до тієї ж «Хезболли», і незабаром Ізраїль почне гасити свої «Меркави» і дивитися, як копійчані дрони атакують їхні літаки на стоянках власних авіабаз. Американці на це вже подивилися, втративши один літак ДРЛВ та кілька повітряних танкерів, і теж не зробили висновків, бо снобізм застилає очі.

Словом, це були філософські міркування, і не так про Ізраїль, як про нас самих. Просто Ізраїль, попри всю його військову «навороченість», просто зараз демонструє приклад того, як у жодному разі не можна робити, щоб «не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы».