Анатомія страху (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Кілька днів тому, коли основною темою було побєдобєсіє, а для нас – дивне припинення вогню, десь за бортом залишився ворожий пост, який зараз не вдалося знайти. Можливо, його вже видалили, що й не дивно, бо там була не критика прутіна, але набагато отруйніші звороти, один із яких відтворю з пам’яті. Це необхідно для продовження теми.

Отже, один із ворожих пропагандистів написав про те, що просто зараз у них у всіх оселився страх від невизначеності майбутнього, і цю невизначеність генерує Україна. Ба більше, за його словами, якщо раніше й були якісь страхи, то вони були пов’язані з Китаєм чи США, а тепер – з Україною. І він ставить риторичне запитання: як це сталося і як вони дожили до такого стану? Ну, а корінь страху полягає в конкретному факті.

За його словами, нещодавно пролунала заява держсекретаря Рубіо про те, що переговори про припинення війни в Україні, які вели США, зайшли в глухий кут і що в Білому домі не бачать шляху, яким можна рухатися. Напевно, всі бачили щось подібне в переказі ЗМІ. Так от, лаптя лякає те, що на цю заяву Рубіо в Україні практично ніяк не відреагували. Із цього він робить висновок про те, що саме Україні ці переговори й не були потрібні, а якщо так, то швидше за все, їх ініціював цар, хай і якимось хитрим чином, а його американський друг повинен був тиснути на Україну всіма способами.

І ось тепер він здогадується, що цей друг використовував усі методи тиску, які мав, і тепер просто умив руки. Виходячи з цього, він пише, що які б висновки він не намагався робити з цього розкладу, всі вони виходять недобрими. Ба більше, посилаючись на свої власні спостереження і враження, він зазначає, що заява Рубіо викликала значно більше занепокоєння в курнику, і ось це – страшно. Але страшно не лише цьому діячеві, а й вагомішим фігурам. Причому ці фігури різного калібру і, що називається – різного поля ягоди. Ось як це описують їхні обізнані джерела те, як там відбувається бродіння вигрібних мас:

«Незадовго до дня перемоги церква почала щодня проводити 30–35 молебнів за володимира путіна. Вони були пов’язані з необхідністю захистити президента від усіх ворогів, у тому числі від внутрішніх, які могли організувати замах на президента. Свято минуло благополучно, але такі молебні буде продовжено.

«Наш патріарх Кирило сказав, що зберігаються серйозні загрози, від яких ми повинні захистити володимира володимировича. Тому молебні триватимуть. Дуже складна ситуація в росії. Але з Божою допомогою подолаємо всі труднощі», – сказало нам високопоставлене джерело в російській церкві. Як і раніше, молебні (більшу частину – в закритому режимі) будуть здійснювати спеціально відібрані священники та єпископи в окремих храмах. Разом із молитвами за путіна церква проситиме Бога врятувати росію від «економічних бід, голоду, розрухи та усобиць».

Із цієї довгої цитати найважливішим місцем є не те, що попи звітують, що вони моляться по 30 разів на добу і кожен такий сеанс займає не менше години, і навіть не те, що вони це роблять заради «живота» царя, а те, що просять захисту від голоду, розрухи та усобиць. Скажімо так, цирк із приводу молінь за царя – зрозумілий, бо саме його розпорядженнями церкві повинні дати можливість стягувати податки з усього стада. Тож тут обговорювати нічого. А ось розруху та інше їм вигадувати не було жодного резону. І якщо такі перформанси постали на порядку денному, то це означає, що вони вже стукають у їхні двері.

(Далі буде)