Авторка перекладу: Світлана
Дивовижно, але схоже на те, що тільки Республіканська партія Штатів не може прийняти реальність, яка полягає в тому, що їхній чубатий ватажок не просто попрощався з зозулею, а відверто насолоджується цим станом, незважаючи на наслідки. Цей висновок можна зробити не тільки з тих заяв, які вони роблять так, неначе діють під керівництвом адекватної людини. Справа в тому, що пацієнт не виходить зі свого образу і демонструє шоу нон-стоп, і в цьому шоу республіканці беруть активну участь, бо вождь використовує їх як декорації.
Мало не щоденні репортажі з Овального кабінету завжди мають дивний бекраунд: за спиною Додіка стоїть стрій його найближчих соратників, і попри ту маячню, яку він несе, вони усміхаються і всім своїм виглядом демонструють повне схвалення цієї дикості. І це незважаючи на те, що її найбільш забористу частину суди визнають повністю незаконною і такою, що виходить за межі конституційних повноважень. Але публіка либиться і, здається, отримує задоволення від демонстрації фантазму старого гольфіста.
З іншого боку, він же на весь світ пояснив, що феноменально пройшов тест на когнітивні здібності й зумів виконати складні завдання, які до нього не наважився виконати жоден президент. І справді, якщо він без помилок відрізняє ведмедя від жирафа, то, пройшовши цей складний тест, він довів свою осудність. Що не менш важливо – він підтвердив свої когнітивні здібності тим, як на весь світ розповів про власну спритність у розпізнаванні цих тварин. Зрозуміло, що такі одкровення не лише заспокоюють республіканців у цьому плані, а вони й самі надихаються цим когнітивним натиском.
Якби пацієнт не був настільки закоханим у себе та свій образ, який вимагає публічності й самомилування, багато перлів залишилися б за дужками і ніхто б про це не дізнався, крім найближчого кола спілкування, але Додік лізе на під телекамери і туди жене хвилі своєї дикості просто щодня. Ну, а бекграунд з республіканців неначе натякає публіці, що все це не розіграш, а потік із глибини свідомості Чубаки. Але коли дід береться за написання повідомлень у свою соціальну мережу, тут усі межі розсуваються настільки, що психіатрія скромно відступає вбік, бо їй робити взагалі нічого.
Як відомо, найбільш неприємною проблемою для Додіка стала війна з Іраном, точніше – невдалий бліцкриг, у якому він хотів показати себе не тільки потужним політиком, а й великим військовим стратегом, що набагато перевершує своїм масштабом Клаузевіца, Мольтке і, звісно ж, Наполеона. Але, як відомо, з бліцкригом справа не склалася, і бородаті не те що виявилися не поваленими, а й продовжують активні військові дії, що ніяк не можна назвати успіхом, а тим більше – перемогою.
Та й переговорник із Додіка вийшов такий самий, як і стратег. Як показує практика, його «успіхи» трапляються там, де він взагалі не влазив і та сама війна закінчилася без його участі. Яскравий приклад – закінчення багаторічної війни Албанії з Азербайджаном, про що Додік розповів публічно і у присутності республіканської підтанцівки. Зрозуміло, що він мав на увазі війну Вірменії та Азербайджану, але до того моменту, як він оголосив про те, що він закінчив цю війну, вона вже кілька років як закінчилася, а перемога була зумовлена діями самого Азербайджану й допомоги Туреччини. Ні США загалом, ні Додіка зокрема там не було і близько.
І ось саме такі війни він вміє закінчувати просто блискуче. Дивно, що він ще не здогадався розповісти, що завдяки його особистим зусиллям було закінчено обидві світові війни, але в нього є ще два з половиною роки, і цілком можливо, що він дозріє ще й до закінчення Пунічних воєн, які завершилися лише завдяки його вмінню грати в гольф. Усе йде саме до цього. І ось на тлі таких нестерпних досягнень він ніяк не може вийти з війни, яку сам почав і обіцяв закінчити за два-три тижні, а вона все ніяк не закінчиться вже майже три місяці.
(Далі буде)
Очевидно, що поки респи не програють вибори у обидві палати конгресу, Додік буде скакати півником, але після зміни розкладів у конгресі чубатий поц може купувати квартиру у ростові, у одному під’їзді з яником та асадом, вечорами співатимуть пісні тріо: як у асада башара, кой на чім висить гітара, а як Донні запойоть, то у Віті не встайот, сильно моцная душа, лучче курим анаша.