Автор: anti-colorados
КАЧОК
Що стосується Китаю, то прихованість критичних вузлів його економіки не показує справжнього стану економіки. Простіше кажучи, публіка бачить те, що їй показують, а про решту доводиться здогадуватися. Але навіть незважаючи на майстерність маскування, багато речей все одно вилазять назовні. Це відбувається в момент фактичного банкрутства гігантів індустрії, затоварювання продукцією, яка не знаходить збуту ні всередині Китаю, ні зовні, і плюс до того, зараз розпочався процес, який було передбачено вже давно.
Темпи будівництва в Китаї було встановлено настільки високі, що швидкість неминуче мала вплинути на якість. І ось просто зараз починають розвалюватися великі споруди, збудовані небаченими темпами. І йдеться про те, що ланцюжок таких подій уже впритул наблизився до моменту, коли обвалиться щось, що спричинить гігантську катастрофу. І тут уже фокус не в тому, наскільки успішно в Китаї навчилися затуляти роти та вуха, щоб ігнорувати тривожні сигнали, а в тому, коли і що станеться тоді, коли все це вивернеться назовні.
І знову ж таки, в найвищих ешелонах влада Китаю щось таке підозрює, але вдіяти з цим уже нічого не можна, як Штатам уже не можна відмотати назад зруйновані торговельно-економічні відносини з Канадою. А це говорить про те, що ці «стовпи», на яких начебто тримався нинішній світовий порядок, згнили зсередини, але сторонні це можуть побачити тільки в момент обвалення, а до цього моменту подоба міцності конструкції ще зберігається.
Такий хід подій – не новина. Достатньо згадати обвалення совка. Буквально до останнього моменту він виглядав брилою і монолітом, у якому якщо і з’явилися якісь тріщини, то вони не виглядали чимось фатальним. Але коли все сталося і країна пролетаріату-переможця розвалилася, постфактум знайшлася величезна кількість аргументів неминучості розвалу, і тоді ж з’ясувалося, що ціла низка подій вказувала не просто на можливість подібного фіналу, а на його неминучість. І тут приблизно те саме. Ми перебуваємо в ситуації, коли сигналів уже більше ніж достатньо, але фасади «стовпів» поки що виглядають пристойно, і тому просто не віриться, що за ними вже – суцільна гниль.
КУРНИК
Але курник пройшов набагато далі, бо йому не вдалося повністю відновити свій фасад так, щоб його сприймали як стовпа нинішньої цивілізації, хай і нерівноцінного, але за своєю функціональністю близького до них. Тому все те, що відбувається з ним просто на наших очах, простіше роздивитися в подробицях і деталях. І через те що нам ця тема найближча, спробуймо поглянути на це якщо не через мікроскоп, то, принаймні, уважніше.
Отже, за вихідну точку візьмемо момент початку широкомасштабного вторгнення проти України. Тоді ставлення зовнішнього світу до цього явища було приблизно таким: «Це – нечуване неподобство, але треба враховувати інтереси курника і, головне – не образити прутіна, щоб не сталася ескалація». Такий стан речей проглядався як у Європі, так і в США, нехай і з різним ступенем «стурбованості». При цьому Європа, що має спільні кордони як із самим курником, так і з його колонією БРСР, сама була і зараз перебуває у становищі, яке дуже нагадує те, в якому була Україна до 2014 року.
(Далі буде)
Що каже закон вічності – коли ти починаєш показувати всім оточуючим свій заднєпроходний отвір і розмовляти з ними через цей отвір, настане час, коли всі оточуючі повернуться до тебе так само. Старий деменційний педофіл не вчився, а от же і не знає простих речей. Все що було набуто поколіннями папєрєдніків, дурник Донні просто обернув на гівно. Що далі? Всі ридають – США це перша економіка світу! не буде вільної торгівлі і ця перша економіка здується, а зверху на купі лайна сидітиме чубатий поц та волатиме “Абирвалг!! і ” Ще соточку!”. Потім імпічмент, зона і пєтушок Донні. А як моцно все починалося! Та я, та Я, козу імєл! А хто бачив?