Авторка перекладу: Світлана
На Близькому Сході багато хто розцінив операцію Тромба «Нестерпна свобода» щодо відновлення судноплавства в Ормузькій протоці як чистої води провокацію. Власне кажучи, в мене склалося те саме враження, і було кілька причин для цього. Перша з них лежить на поверхні. Будь-яка військова операція повинна прораховуватися з міркувань, які описують можливу відповідь ворога, з одного боку, і припущення, що власні сили можуть виявитися не здатними виконати поставлені завдання точно і вчасно через причини, які неможливо було врахувати на стадії планування.
І загалом у цьому немає нічого дивного, бо на це вказували теоретики військового мистецтва. Наприклад, Клаузевіц якось попереджав про таке:
«Війна – сфера невизначеності; три чверті чинників, на яких засновано дію, приховано в тумані меншої чи більшої невизначеності».
А Мольтке-старший висловився ще чіткіше:
«Жоден план операції не простягається з упевненістю далі за перше зіткнення з головними силами противника».
Усе це до того, що на стадії планування операції слід враховувати ці обставини і, безумовно, виходити з найгіршого варіанта, який тільки може виникнути в принципі. А для цього, якщо є така можливість, потрібно мати надлишкові сили і засоби для проведення запланованої операції, а також запасні маневри, які можна буде застосувати у разі, якщо основна канва дій виявиться результативною.
У цьому випадку очевидно, що не тільки план операції «Нестерпна свобода», а й план усієї кампанії було виконано з бездарністю та невіглаством, властивими як самому Тромбу, так і всій тій зграї, яка за іронією долі називається «адміністрацією». Адже ще до того, як під чуб Додіка залетіла ця видатна ідея, практично всі військові аналітики вказували на те, що бородаті мають повний набір сил і засобів для того, щоб забезпечити блокаду протоки.
І загалом це зрозуміло, адже якщо йдеться про атаку по території Ізраїлю, то бородаті можуть застосовувати лише важкі ракети, здатні пролетіти не менше тисячі кілометрів. А тут ідеться максимум про два-три десятки кілометрів, залежно від місця запуску ракет. А це означає, що рушники здатні застосувати практично весь спектр своїх ракет, і більше того, можна не застосовувати далекобійні ракети, а обмежитися виробами малої та середньої дальності, яких у рушників залишилося набагато більше. Плюс до того, на такій відстані ефективними стають всі види дронів, а коли йдеться про морську акваторію, то в хід можуть піти швидкохідні катери та/або морські дрони.
Простіше кажучи, саме для мети блокування протоки Іран досі має надлишкову кількість засобів ураження, а тому будь-яка операція з силового деблокування протоки повинна починатися зі знищення засобів ураження і встановлення безумовного вогневого контролю над усією тією місцевістю, яка в принципі може використовуватися бородатими для цієї мети. А це як мінімум означає повітряну операцію над цією територією і, напевно, висадку десанту на значній смузі іранського берега, який виходить до протоки. Починати проведення суден, не передбачивши нічого подібного, – або відверта і бездонна дурість, або з самого початку продумана провокація.
(Далі буде)
Рубіо на повному серйозі вже теж заявив що їхня невимовно велична операція “Epik Fail” вже завершилась виконанням всіх поставлених цілей. І найсмішніше,що я йому вірю, бо провал дійсно епічний і його дійсно досягнуто. Хоча у дна може бути декілька шарів і там ще є що пробивати. Але, що скажеш : США це цілком заслужили і його інститути та народ щоденним мовчанням продовжують це заслуговувати кожного дня.
> Починати проведення суден, не передбачивши нічого подібного, – або відверта і бездонна дурість, або з самого початку продумана провокація.
А може, і їхнє поєднання…