Сага про прутіна (Частина 2)

ВАРІАНТ 2

Між іншим, відповідь на головне запитання вже дають і самі лапті, точніше – чоботи. Цивільні лапті, яких швидше можна називати «тапки», можуть давати цю відповідь лише подумки, що називається, «під себе», а ось штурмовики та інші наближені до передової знають, що далі їх уже не пошлють, і тому у своїх пабліках уже давно приклеїли прутіну титул «старий пі**р». Причому це звання вже настільки узвичаїлося, що ніхто не уточнює, кого мають на увазі. Погодьмося, раніше подібне цілком можна було почути або прочитати на адресу багатьох персонажів, але тепер – все. Це стало чимось на кшталт бренду прутіна, і його впізнають усі, хто в темі.

І тут можна прийти до думки про те, що харків’яни вже давно визначили йому просто еталонну назву, але лапті не стануть користуватися таким визначенням під жодним приводом. Якщо там уже виник консенсус про те, що прутін – старий пі**р, і загалом це нікому не ріже вухо, то якщо назвати його харківським терміном, можна потрапити у підвал на тортури і пошкодувати про те, що не пішов у штурм і не потрапив у приціл дрона. Там усе було б дуже швидко і гуманно, а от у підвалі тортури будуть довгими і страшними.

Виходить, що сам він бачив себе втіленням Петра 1, Івана 4, іноді – Наполеона, але ще за життя його власні піддані дали йому зовсім інше поганяло. Вже не знаю, чи доповідають йому таке, але, швидше за все, ні. Йому розповідають лише те, що він сам хоче чути, а тому там просто не може виникнути ситуація, описана старим анекдотом.

«Під час потепління відносин між США та СРСР до москви приїхав американський журналіст, щоб узяти інтерв’ю. Поговорили про політику розрядки і все важливе, і наприкінці виникає такий діалог:

– Леоніде Іллічу, а яке у вас хобі?

– Збираю анекдоти про себе.

– І багато назбирали?

– Та вже другий табір почав… »

Прутін нічого такого про себе не почує тому, що йому розповідають, який він розумний і красивий і як чернь його нестерпно любить. Зрозуміло, що ніхто не наважиться йому розповісти про те, як його називають в окопах.

ВАРІАНТ 3

Як відомо, прутін учора дзвонив Додіку і просив за бородатих. Перед цим до москви було здійснено щонайменше три авіарейси бізнес-джетів, на яких до нього на аудієнцію прилітали важливі бородаті товариші. Всі разом вони обговорювали, що і як прутін повинен виторгувати для Ірану під час особистої бесіди з Тромбом. Але, як уже відомо – не склалося. Додіка не влаштувало те, що розповів лисий, і, можливо, гольфіст пояснив хокеїсту, що бородаті повинні приїхати до нього, повзком наблизитися до його черевиків і довго їх лобзати. А після цього вони повинні перейменувати Тегеран на Трамбург, а Ормузьку протоку – на протоку імені дорогого і гаряче любимого Тромба.

Ну, а все це сталося тому, що рушники поставили не на того коня. Нагадаємо, що Тромб особисто побажав розпочати переговори для того, щоб закінчити війну в Україні. Його про це ніхто не просив, але він вирішив зіграти свою гру, бо вважав, що, обрубавши допомогу Україні, він прирікає її (нас) на поразку, і, відповідно, прутін вийде з цієї бійки переможцем. Звідси й такі лагідні переговори з прутіним. Але найважливіше в цьому – інше.

(Далі буде)