Оцінки і не тільки (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Тобто майже три чверті населення вважають, що цілей війни досягти не вдалося, якщо за мету приймати такий результат, який знімає питання війни якщо не назавжди, то на дуже значну перспективу. А раз у бойовиків залишилася зброя, то про жодну перемогу немає мови, бо наступний раунд бійки – питання часу. І більше як половина хоче розслідування того, чому все сталося і де причини відсутності бажаних результатів, незважаючи на величезні зусилля армії, а також гігантське фінансування цих воєн.

Наші журналісти займаються іншими питаннями, а саме – обслуговують владу. Відповідно, немає подібних запитань, а про державну незалежну комісію, яка мала б розслідувати причини неготовності України до широкомасштабного вторгнення, немає й мови. Як немає і комісії, яка зробила б свої висновки про діяльність двох ексміністрів оборони – Рєзнікова та Умєрова, за яких військовий бюджет грабували так, що в це важко повірити. І це попри те, що цей грабіж здійснювався і напевно, хоча б частково, триває й зараз у країні, яка веде кровопролитну війну на власній території, на відміну від того ж Ізраїлю.

Але тут треба розуміти, що і в самому Ізраїлі військові міністри – дуже веселі хлопці і теж не гребують правильно спрямовувати фінансові потоки так, щоб прямо чи опосередковано отримати персональний профіт. Просто зараз ізраїльська преса пише про веселого міністра оборони, який виконує певні речі, вкрай знайомі й нам. Ні, там не йдеться про те, що щось закуповувалося за подвійною чи потрійною ціною, що було б для Ізраїлю перебором, а для нас – звична справа, адже той самий товариш Рєзніков досі усміхається окулярами і залишився при своєму жирному інтересі. Там міністр виконує інші речі:

«На міністерство оборони пролився в роки війни золотий дощ, і міністр Ісраель Кац користується ситуацією – плодить «джоби» для партійних ділків, які можуть забезпечити йому голоси на праймеріз… Працевлаштовувати партійних товаришів на штатні посади складно, в Ізраїлі були створені і все ще діють досить сильні законодавчі перепони від політичної корупції. Але в міністерстві оборони, окрім штатних співробітників, отримують зарплату тисячі «зовнішніх постачальників та консультантів» – їх набирає без жодних конкурсів та звітів внутрішня міністерська комісія… У грудні 2025 року було опубліковано спеціальний звіт Держконтролера з цієї теми. Дані у звіті були не найсвіжіші (станом на жовтень 2024 року, більш актуальних цифр державні ревізори не отримали), але й вони вражали уяву: на той момент зарплату від оборонного відомства отримували 2 509 «фрилансерів», і їхні послуги обходилися бюджету в пів мільярда шекелів за рік – при тому, що весь зарплатний фонд штатних співробітників становив 1, 2 мільярда шекелів. Таким чином, витрати на оплату позаштатних «консультантів та постачальників» становили 30% загального фонду зарплати міністерства оборони».

Знайома тема, чи не так,? Ми ж пам’ятаємо Люсю, Серлеща, Пуштуна, Подоляка та купу інших «позаштатних» або радників, які кочували з місця на місце, неодмінно отримуючи небідні зарплати, бронь від мобілізації, право на виїзд за кордон та інші ніштяки? Але, на відміну від Ізраїлю, публіці не відома ні кількість цих дармоїдів, ні суми, які вилучаються з бюджету на їх утримання. Ну, а що це за гуано, можна легко оцінити за діями Люсі, який багаторазово переходив лінію та діяв «вглиб». Зараз ця зграя притихла, але нікуди не поділася і солодко плямкає бюджетними окладами з преміями.