Уперше опубліковано: 16.03.2019
Авторка перекладу: Світлана
«Скажи мені, хто твої друзі, і скажу тобі, хто ти».
Приписують Еврипіду
Цитату, наведену як епіграф, можна прочитати і у зворотному порядку: «Скажи мені, хто ти, і скажу тобі, хто твої друзі». У цьому випадку, знаючи, хто такий путін, можна з упевненістю говорити, хто в нього друзі. Достатньо подивитися на його друга Асада, щоб зрозуміти клас чистоти цих друзів, але в цьому випадку ми не будемо копатися у грошах того ж Ніколя Саркозі чи Герхарда Шредера, а звернемо увагу на інший аспект «чоловічої дружби» путіна.
У зв’язку з цим варто зазначити, що путін уже 20 років перебуває при владі, і за цей час про нього має бути відомо практично все. Але це настільки сіра і мерзенна особистість, що куди не копай, всюди виявиться щось або смердюче, або огидне. Його дитинство, наскільки можна про це дізнатися, минуло серед пітерської гопоти, потім він став студентом-стукачем, потім – конторським невдахою, після цього – корумпованим чинушою, який крав гуманітарну допомогу і, зрештою, показав себе як «маестро контрабасу», відкривши «вікно в Європу» та решту світу, в яке ринули насамперед наркотики і так шанований московською елітою кокаїн.
З цієї причини там намагаються особливо не захоплюватися вивченням свого нацлідера за межами його президентських повноважень, про які теж можна довго й цікаво розповідати, але його особисте життя як було закритим, так і залишилося. Адже один час, поки у нього з пахв (та інших, більш несподіваних місць) не став сипатися пісок, його подавали безумовним секс-символом його країни.
Жовта преса розписувала, що сексу з путіним хотіла більшість жіночого населення рф, а частина цієї частини – хотіла мати від нього потомство. Невідомо, як би все виглядало, якби вони його побачили живцем і без підборів, але просто зазначимо, що це питання залишилося поза увагою. Відомо, що від нього пішла дружина. Також відомо, що він мав і має непрості стосунки з тваринами, і тому тоді була популярна епопея про його зв’язок із гімнасткою Кабаєвою.
Але що ж він являв собою саме в цьому відношенні, доки через вік і бурхливу молодість не трапилося те, що фізіолог Отто фон Бісмарк назвав терміном «Бобик здох»? Коли його тіло кремують, охоронці зароблять купи грошей на мемуарах, а поки що це – сувора таємниця. Воно й зрозуміло: якщо його зріст – таємниця, то все інше – й поготів.
У принципі, цей бік життя вважається приватним і закритим для публіки, але це стосується подробиць, а не самого характеру цієї важливої та показової частини життя кожної людини, а тим більше – публічної. Адже коли зачіпають цю тему, то за нею вибудовують питання етики, моралі і нарешті – віросповідання.
Адже вступу на будь-який виборний пост або посаду передує певний контракт між виборцем та обраним. Він чи вона, претендуючи на цей пост, усіляко демонструє свої високі моральні, духовні та ділові якості, а це означає, що цю особу не буде спіймано на чомусь такому, що це суспільство вважає аморальним. А якщо суспільство ще й релігійне, то кандидату важливо відповідати ще й релігійним канонам.
Це – важливий момент, тому що виборець, заздалегідь знаючи про якісь зовсім незвичні уподобання кандидата, навряд чи уклав би з ним контракт, і якщо це з’ясується вже потім, то виявиться, що кандидат водив за носа, імітуючи високу мораль, віру та інше. Якщо він обманює в цьому, то й решта може бути обманом, і контракт втрачає силу.
Що тут важливо, в цьому випадку ми ведемо мову саме про виборну громадсько-політичну посаду. Якщо йдеться про самодержця, наприклад – імператора, то він не має жодного контракту з підданими. Він стверджує, що через обряд помазання він укладає контракт із Богом, і тільки з ним він буде формувати власні відносини на умовах контракту. Підданим немає до цього діла, і вони зобов’язані славити імператора – чи то Калігулу, чи Нерона, чи путіна, якщо вони таки зроблять його імператором.
Ця конструкція легко підтверджується на практиці. Останній скандал глобального масштабу – Клінтон – Левінські. Причому пом’якшувальною обставиною було те, що цей зв’язок виник уже під час виконання Клінтоном обов’язків президента. До фінішу йшла вже друга його каденція. Якби з’ясувалося, що він давав уроки гри на саксофоні ще до поселення в Овальному кабінеті і він це приховував на виборах, то картина могла бути іншою.
(Далі буде)