Про те, чого не видно (Частина 2)

Зауважимо, що за півтора року до удару по штабу Сили оборони України знищили флагман флоту – крейсер «москва». Лапті відчайдушно намагалися це приховати, але всім було зрозуміло, що дурня валяти можна кілька днів, максимум – кілька тижнів, і все одно доведеться розповідати про те, чому це «вбивця авіаносців» перестав заходити в порти? Виходить, що командувач втратив флагман, ЗКП і будівлю штабу, і при цьому продовжує потай виконувати свої обов’язки майже пів року, адже тільки в лютому 2024 року його було звільнено з посади і на його місце було призначено до того – командувача балтійського флоту Пінчука.

За логікою речей, за такі провали Соколова мали судити чи розжалувати, бо для такого перебігу подій достатньо було б навіть одного пункту знакових втрат. Але публіці розповідали, що геройський адмірал продовжує «бдить», а потім, за даними деяких джерел, його оформили в академію, де він, імовірно, мав вести курс із дисциплін «Як про**ати флагман» і те саме, тільки – штаб. Але й гучного судового процесу якось не чути. Приблизно до середини минулого року ще публікувалися якісь короткі нотатки про те, що «Соколов взяв участь» у чомусь, і ось уже незабаром рік, як покинули й це заняття.

А ми просто зробимо власне припущення. Якби у лаптів була можливість зліпити з фанери крейсер «москва», вони б зробили це і приховали його загибель від публіки, бо це не просто ганьба, а ще й констатація того, що Україна в принципі може таке зробити. Те ж саме вони зробили б і з будівлею штабу флоту, але це теж нереально, і тепер, щоб ні в кого не виникало бажання робити крамольні висновки за станом руїн штабу, їх просто знесли під нуль.

Тобто у цих двох випадках вони опинилися в ситуації, яку озвучив один із героїв старої комедії: вони мали бажання приховати ці факти, але не мали можливостей. Але просто уявімо, що удар по штабу мав би такий результат: будівля штабу флоту зруйнована і не підлягає відновленню, командувача вбито, а разом з ним – три десятки старших офіцерів флоту. Такого «друга армія світу» не може собі дозволити, і тому там роблять усе для того, щоб сторонній спостерігач дійшов висновку, що адмірал швидше живий, ніж мертвий.

ЗАГАДКОВИЙ ПІДВОДНИЙ ЧОВЕН

Як ми знаємо, після тих подій залишки чорноморського флоту короткими перебіжками ретирувалися із Севастополя до Новоросійська. Справді, штабу там уже немає, судноремонтний завод отримує удари з тяжкими наслідками для кораблів, що перебувають на ремонті, і тому було вирішено змитися з Севастополя від гріха подалі. І ось торік у ніч з 28 на 29 листопада прямо біля причалу військової бази в Новоросійську морським безпілотником SeaBaby було атаковано підводний човен проєкту 636.3 «Варшав’янка» – носій крилатих ракет «Калібр». І тут пішла та ж сама низка подій, що і з командувачем Соколовим. Було показано дивне відео з переляканим пасажиром на тлі частини човна, який розповідав про те, що з ним – усе гаразд і що човен може пірнути хоч зараз і що він бадьоро та весело обертає своїми гвинтами. Щоправда, гвинтів ніхто так і не показав, як ніхто не показав і того, як човен своїм ходом виходить у море.

(Далі буде)