Авторка перекладу: Світлана
Із серії «Проти ночі»
На другому місяці війни Ізраїлю та США з Іраном, коли начебто військовий потенціал останнього мав бути суттєво підірваним, а його дії у відповідь – втратити початкову інтенсивність та ефективність, картина виявилася не зовсім такою, як це прогнозувалося. Що стосується інтенсивності ракетних обстрілів, то вони справді виявилися не такими, як очікувалося, але їхня безперервна серія дуже неприємно здивувала як військових, так і цивільних аналітиків. Але що справді виявилося сюрпризом, то це зростання ефективності обстрілів.
Просто нагадаємо, що в першу ніч повітряних ударів по Ірану вдалося ліквідувати як верхівку командування КВІР, так і найвище керівництво збройних сил Ірану. Здавалося, що такий нищівний удар призведе до дезорганізації силових структур і, можливо, до повалення режиму. Принаймні, вважалося, що така оптова утилізація військово-політичного керівництва Ірану призведе до зменшення ефекту його протидії та як мінімум – до істотного зменшення ракетних обстрілів того ж Ізраїлю. Реальність виявилася зовсім іншою.
За даними ізраїльської преси, ефективність ракетних ударів Ірану по території Ізраїлю зросла з 3% на початку епопеї до 27% станом на сьогодні. В результаті прильоти ракет або стають точними, або відхилення від цілі є взагалі мінімальним. Ідеться про критичні підприємства, військові об’єкти, і навіть нещодавно був приліт просто впритул до наземного комплексу міністерства оборони Ізраїлю. Очевидно, що практично десятикратне підвищення точності не могло виникнути саме по собі.
Тут не підходять пояснення про те, що коли йдеться про стаціонарні об’єкти, то їхні координати й так добре відомі. Адже якщо брати за основу таке пояснення, то в такому разі ці координати були так само добре відомі і 35 днів тому, коли епопея тільки починалася, але тоді точність ударів була в районі 3%. А тепер для ураження такої кількості цілей, як це було в перші кілька діб протистояння, Ірану потрібно витрачати набагато менше ракет, і деякі спостерігачі припускають, що зменшення інтенсивності ракетних обстрілів насправді пов’язане не з неможливістю збільшити їх темп, а з тим, що це просто не потрібно через те, що точність обстрілів зросла.
Поки Нетаньяху продовжує слати прутіну повітряні поцілунки і демонструвати відому формулу «прутін ферштейн», ізраїльська преса проводить власне розслідування і знаходить вуха москви, що стирчать із цієї історії. Зокрема, там пишуть таке:
«Росія передала Ірану докладний список із 55 цілей, які становлять енергетичну інфраструктуру Ізраїлю. Згідно з повідомленням, це крок стратегічного значення, який може дозволити Ірану завдавати високоточних ракетних ударів по ізраїльській електромережі… Інформація, що передається, має не просто загальний характер, а є цілеспрямованою та диференційованою залежно від важливості цілей та їх можливого впливу на ізраїльську економіку. Цілі, надані Ірану, було поділено на три основні категорії.
Критичні об’єкти, руйнування яких може паралізувати національну енергетичну систему. Серед згаданих основних цілей – електростанція «Рабін», яка вважається однією з найважливіших в Ізраїлі. Міські та промислові енергетичні центри: ці об’єкти розташовані переважно в центральних районах та обслуговують як великі населені пункти, так і розгалужену промислову діяльність. Пошкодження таких об’єктів може торкнутися мільйонів громадян і завдати істотних збитків економічній активності».
(Далі буде)