Але це ще не все. Приблизно два-три роки тому лапті продемонстрували просто величезний надлишок боєприпасів для ЗРК далекої дії типу С-300/400. Вони стали бити цими ракетами по Харкову, використовуючи їх як балістику. З урахуванням того, що працювати саме по авіації ЗСУ цими ракетами не вдавалося, то їм знайшли ось таке застосування. Важко сказати, в чию світлу голову прийшла така ідея, але витрати цих боєприпасів дуже прискорилися. А після того як Сили оборони підняли у повітря кілька арсеналів ГРАУ, ситуація кардинально змінилася.

Кадри детонації арсеналів демонстрували, що частиною вмісту були зенітні ракети. Ми вже добре розрізняємо, як вибухають або детонують ці боєприпаси, особливо коли вони розлітаються зі складів, з характерним білим шлейфом ракетного палива, що горить. Тепер лапті пишуть про те, що з цією метою використовують браковані вироби «без мізків», але вже такої вольниці, яка була раніше, не спостерігається. Ворог став відчувати дефіцит як самих комплексів ППО, так і боєприпасів до них.

Як ми пам’ятаємо, нещодавній удар по Брянському заводу «Кремній Ел» ворог взагалі ніяк не відбивав і сам пояснює це тим, що в попередні дні було вичерпано боєприпаси для зенітних засобів, які прикривали цю локацію. Начебто їх розстріляли по дронах, які транзитом ішли вглиб курника. Версія ця сумнівна, але якщо взяти її за основу, то, очевидно, з боєприпасами у них уже теж почалися проблеми, як це завжди було у наших зенітників. Причому проблеми ці стали носити системний характер, бо дірки в ППО вже використовуються нашими військовими за різними напрямками, а не тільки у Криму.

Щоденні повідомлення про те, що наші дроноводи вирізали пачку засобів ППО ворога, стали звичними. Причому якщо придивитися до повідомлень такого плану, ураження саме пускових установок стало рідкістю. Уражаються або самохідні ЗРК типу «Бук», «Тор» чи щось подібне, або радари великих комплексів, що складаються з окремих елементів, ідеться про ЗРК С-300/400/500. Так, нещодавно наші фахівці «викололи очі» і їхньому супер-пуперському комплексу С-500, крутіше за який у них тільки варені яйця, причому – царські.

І ось цей вал повідомлень говорить про те, що загальна система ППО ворога вже потоншала настільки, що більш-менш надійними стали осередки на кшталт москви або того ж Валдаю. Все інше вже не може прикривати настільки, щоб актив, що захищається, був у максимальній безпеці. Результат очевидний. Якщо раніше наші військові «рубали вікно» в певному напрямку, і поки воно не закрилося, через нього завдавали ударів по цілях за ним, то тепер просто в одну ніч може прилетіти по цілому набору цілей, розташованих далеко одна від одної. Ця ніч не стала винятком, і ворог про це пише таке:

І тут із кількості винесеної ППО ворога виникає нова якість. Так, ми знаємо, що самодур Додік оголосив про пом’якшення санкцій щодо російської нафти. Але країни ЄС не знімали власних санкцій, і їм глибоко начхати на те, що там за рольові ігри у чубатого з лисим, тому вони продовжують затримувати судна тіньового флоту прутіна, від чого він там уже виє в бункері. А південний напрямок санкціонують ЗСУ, виносячи транспортну інфраструктуру ворога, спрямовану на експорт нафти і нафтопродуктів. Під ніж ідуть насосні станції, нафтопроводи, портові термінали, танкери і все інше, і ворогу нема чим це крити. І схоже на те, що ця сама якість тільки починає себе проявляти повною мірою.

4 коментар до “Справи зенітні (Частина 2)”
  1. Крим вже починає нагадувати скоріше викинутий на мілину напівз’їржавілий труп знищеного авіаносця.

  2. По-перше, Конгрес не зняв санкцій , а по-друге, ніхто не збирається атакувати мацкву. Толку з цього нуль , к тому ж точно з’їбють більшу частину дронів, або ракет . І взагалі цього не треба, бо очикування жаху набагато краще, ніж сам жах. Ото нехай сидять і бздять

    1. додік на той конгрес свій як то кажуть прилад поклав вже давно.
      санкції призупинені урядом трампомпона по його імперському повелінню нібито тимчасово.
      що таке тимчасово усі хто хоч трохи пам’ятає радянську дійсність знають зі свого досвіду – нема нічого більш постійного ніж те що називають тимчасовим.
      що до толку бити по москві – він завжди є бо там вільно почуваються занадто багато військових виробництв та їхнього персоналу.
      біда не в кількості їх пво, біда для нас в тім що головним елементом пво москви є зелене жабеня.
      а поки вони безпечно там бздять, як ви кажете, то вироблене там бздо летить по нашим військам та по мирним мешканцям й ми маємо втрати яких би могли уникнути.
      все це можливо здійснити але ж не за цієї влади.

Коментарі закриті.