Уперше опубліковано: 19.02.2016
Авторка перекладу: Світлана
Із серії «Ретро»
Від редакції (передмова 2016 року)
Цей текст було написано наприкінці 2014 року за підсумками пресконференції Путіна, де він давав перші пояснення щодо Криму.
***
Здрібнів нині конторський воїн. Раніше він і тямущий був, і боровся за велику, хоч і дурну ідею. Причому ідею сформулювали глибокі мислителі. Так, багато з них видавали такий жах, що досі волосся дибки стає. Достатньо ознайомитися з непригладженими письмовими документами Ульянова/Леніна, Бронштейна/Троцького чи Свердлова, і відразу стає зрозуміло, що ці теоретики адаптували праці К. Маркса до поточної ситуації та розробили цілий механізм побудови нової системи і руйнування старої. Спецслужба була лише інструментом для досягнення мети. Через те що мета була антагонічною збагаченню як такому, то в ній майже була відсутня корупція, а тому вона була вкрай ефективною.
Когорта останньої хвилі працівників КДБ виявилася не просто уражена корупцією, а була її квінтесенцією на теренах СРСР. Перед розвалом Союзу було вивезено гігантські кошти, що належали народу. По суті, це було найбільше в історії пограбування бюджету. Але до цієї операції було причетне досить вузьке коло осіб, а решта співробітників рвали все, що можна. Тобто після розвалу СРСР, КДБ та її подальші інкарнації була злочинною організацією, яка має на меті корпоративне збагачення всіма можливими засобами. Частина співробітників пішла на вільні хліби і там пустилася берега.
Ніякої ідеї вже не залишилося, був лише потяг до наживи і влади заради наживи. Природно, що кадровий склад і працівників, і позаштатників став зовсім іншим. Путін – плоть від плоті саме цієї хвилі контори. Інтелект тут – вторинний. На першому місці – відданість системі та глибоке розуміння її суті. Не дивно, що, прийшовши до влади, путін розсадив по годівницях саме конторських хлопців. Ними кишать Газпроми, Роснафти, банки та інші фінансові структури. Вони ж становлять кістяк уряду.
Що характерно, совкові комітетники хвацько вступали в інтелектуальні дуелі з противником і дуже часто перемагали. Ці люди були добре підготовленими за багатьма галузями знань. Вони чудово орієнтувалися в політичних і соціальних питаннях, історії та літературі, чудово володіли психологічними прийомами і, зрозуміло – непогано володіли предметом, на якому спеціалізувалися.
До чого я все це пишу? Це була передмова до деяких зауважень і одного прикладу щодо останньої пресконференції путіна. Майже всі оглядачі помітили низький рівень його аргументації. Ясно, що він звик до монологів (у яких теж примудрявся нести нісенітницю) і до підготовлених запитань, а тут виявилося кілька людей не зі списку. Їхні питання завдали жахливого удару по репутації путіна. Краще б він тупо мовчав і не відповідав би на них. Можна було б красиво уникнути запитання і змінити тему! Але імпровізувати в такій ситуації він просто не вміє. Ми не раз бачили, як путін зривався на відверте хамство в подібних заходах за кордоном, а тут у нього навіть на бадьорі анекдоти сил не вистачило. Повторюся, краще б він мовчав.
Зразок рівня його аргументації – відповідь на запитання щодо Криму. Йому здалося, що він блиснув знаннями і розповів, що дуже давно Штати відкусили шматок території у Мексики. Отак і сказав: їм можна, а нам чо? Наводячи такий приклад, путін справді не розуміє, наскільки глибокі його невігластво й тупість. Розберемо це зауваження докладно.
(Далі буде)