Автор перекладу: Світлана
НАЛІТ
Сьогодні ворог завдав масованого комбінованого удару по всій Україні, і наскільки можна зрозуміти, однією з головних цілей була столиця. Після того, що стало відомо на ранок, ще раз приходжу до висновку, що противник тепер не вибирає якихось конкретних цілей, а завдає ударів по містах. У такому разі точність його ракет вже не має значення, і коли летить у щільну житлову забудову, то ракета влучить або в будинок, або між будинками з гарантованим ефектом. Станом на ранок у Києві – десять загиблих та близько ста поранених.
Швидше за все, ці дані зміняться у бік збільшення, тому що було влучання у багатоквартирний будинок, який повністю знищено, і наскільки можна зрозуміти, зараз триває розбір завалів. Не виключено, що під ними буде виявлено вбитих та поранених. Про це вже багато написано і сказано, і тому підемо трохи вбік і торкнемося деталей, які навряд чи буде описано в медіа, бо таке завжди описують шаблонно, тільки змінюють час, місце, назву і, можливо, імена. Ми ж підемо іншим шляхом.
ПЕРЕДУМОВИ
Як було сказано вище, ворог на найвищому рівні вирішив бити ракетами по містах, і не має значення, куди воно влучить. Якщо в того ж прутіна буде настрій, він розповість казку про те, що у зруйнованому сьогодні будинку проходила нарада ЗСУ й західних інструкторів або що насправді в цьому будинку виготовляли ракети, прикриваючись його цивільним виглядом. Але це так буде, якщо упир матиме настрій, а швидше за це, нічого такого і сказано не буде, бо там давно сповідують принцип: роблю тому, що можу. Ну, а з урахуванням того, що раніше були побоювання, що в США може впасти планка і там можуть вигадати якусь дієву мікстуру, яка лікує цю дикість, то тепер таких побоювань немає. Додік відкрито діє на боці прутіна, і в цьому вже немає жодних сумнівів.
Для тих, у кого ще залишилися якісь сумніви саме в цьому аспекті, рекомендую знайти вчорашню заяву бородатої ляльки Ді Венса, якого Додік зробив своїм віце, де він сказав про те, що для угоди про перемир’я обидві сторони (Україна та росія) мають піти на територіальні поступки. Тим самим він продемонстрував настільки разючі глибини тупості, що вже можна не сумніватися в тому, що він і подібні до нього навіть не розуміють значення слів, які вимовляють. Тож тим, хто сумнівається, що цей спецвідлов працює на прутіна, рекомендуємо уважно проаналізувати ці слова і відповісти собі на одне просте запитання: якими своїми територіями, на думку ляльки, має поступитися росія?
Можливо, Курською, Бєлгородською чи Воронезькою областями? Чи вона готова «поступитися» частиною нашої, але тимчасово окупованої території? Тоді в цьому випадку слова Венса треба розуміти, що територіальні поступки має зробити виключно Україна. Жодного іншого сенсу в його словах знайти неможливо, навіть якщо використовувати потужний мікроскоп. Тоді на чиєму боці грають бородата лялька та її чубатий шеф? А в результаті прутін тепер може не соромитися і перейти до відвертого терору, вже нічим себе не стримуючи, бо тепер спитати з нього можуть лише ЗСУ. Вашингтон зі світового жандарма плавно перетворився на статиста і поступово стає співучасником. Тому цієї ночі ми спостерігали не перший і останній акт терору у виконанні росії.
Звідси випливає, що противнику тепер не потрібно забивати собі голову конкретними деталями удару. Це нашим військовим треба було вирахувати момент, коли на 51-й арсенал ГРАУ приїде поїзд, із вагонів якого почнуть вивантажувати ракети й переміщувати їх у сховища, для чого треба було точно влучити, а отже – знати місце удару до метра і час до плюс-мінус кількох десятків хвилин. Навпаки, ворогу це все зовсім не потрібно, і тому удар можна приурочити до якоїсь події. А як ми знаємо, таких було щонайменше дві.
Першу з них описано вище. Адвокати прутіна з Вашингтона вже були вирішили, що їм вдасться дотиснути Україну і Європу, яка стоїть за нею, на варіант капітуляції, але все зірвалося, і тому прутін був просто зобов’язаний щось зробити. А як ми знаємо, кілька днів тому прутінці спробували виконати потужний наступ на Запорізькому напрямку, для чого вони зібрали близько 40 одиниць штурмової техніки, включаючи танки, які стають дедалі більшим дефіцитом.
Але фокус не вдався, і подарунок Додіку прокис. ЗСУ розмотали всю цю хвилю на такій відстані, що ворог при наступі навіть не побачив позицій, на які вони розраховував зайти. Це мало стати козирем у руках Трумпа, але не склалося. А що робить прутін, коли провалюється його пафосна атака? Правильно! Він робить те, що йому допомагало з першого дня його президентства, – починає терор. Зрозуміло, що сам Додік і його люди, залучені до афери прутіна, виявилися дуже розчарованими, оскільки найкращий президент уже сів у калюжу, коли повторив байки прутіна про те, що в Курській області прутінці оточили мало не десятитисячне угруповання ЗСУ і методично його знищують.
Тоді Трумп заявив, що треба терміново укладати угоду, щоб урятувати ці тисячі життів. Але потім йому пояснили, що друг Владімір просто поводив йому по губах і збрехунькав щодо оточення, а його переказ цієї байки виявився дурним і непереконливим. Тому напередодні лондонських переговорів прутін просто зобов’язаний був щось таке зобразити вже не у своїх вологих фантазіях, а насправді, але не склалося. Мало того, ЗСУ винесли той самий арсенал під Москвою, що взагалі зіпсувало картину.
Ми не знаємо, як вони там з прутіним спілкуються, але можна припустити, що прямо або через своїх холуїв на кшталт Віткоффа прутіну таки висловили своє «фе», що він не зміг забезпечити фактичних аргументів для того, щоб вести переговори з позиції сили. Як кажуть, – не виправдав. І в такому разі прутіну просто конче треба було викинути якусь дикість. Тож це стало другим чинником, який вплинув на те, що сталося.
Ну, а третім чинником виявилася низка суто військових дій, які виконали ЗСУ. Розмотали просто дуже великі ударні угруповання противника на Покровському й Запорізькому напрямках, а також уразили елітний арсенал ГРАУ і завод з виробництва шахедів. На цьому тлі в їхньої пропаганди просто закінчився текст, і вона почала плавно занурюватися у внутрішній срач у пошуках винних.
А це – недобре, бо в якийсь момент хтось вирішить скористатися бритвою Вільяма Оккама і знайде найпростіше пояснення всього, що відбувається, причому назве ім’я та прізвище цієї причини і, може так статися, натурально використає цю бритву так, щоб остаточно відокремити лисину від каблуків. А раз так, то треба було утнути щось неймовірне, і тому щось подібне просто мало статися впродовж кількох днів, але сталося цієї ночі.
Тобто в цих подіях немає сенсу шукати якісь військові резони, бо їх просто нема. Як і сам початок війни або початок її широкомасштабної фази, все ґрунтується на терористичній сутності прутіна та реалізації його збочених бажань. Шукати логіку там марно в принципі, і тому треба чітко розуміти, що якби подібне не сталося цієї ночі, удару було б завдано завтра чи післязавтра, але найближчими днями. Дивно, що його відмовили завдати удару на Великдень, як це планувалося спочатку.
СУБ’ЄКТИВНО
Тепер – про сам удар і його провісників. Моніторингові канали повідомляли про те, що в акваторії Чорного моря кілька днів поспіль бовтався носій крилатих ракет «Калібр». Звісно, кожен є розумним, сидячи біля свого компа, але особисто мені давно не дає спокою запитання про те, що якщо така посудина залишила свою базу і знаходиться в морі, чому її б і не потопити чи хоча б не спробувати це зробити, щоб їй не кортіло? Загалом тут питання вже не в тому, що якщо атакувати цей носій, то й пусків «Калібрів» не буде. Дальності їх польоту вистачає для того, щоб ракети відстріляли просто з бази в Новоросійську, наприклад, або на зовнішньому рейді порту, тобто вийшли, відійшли на кілька миль, відстрілялися і знову – на базу під захист берегових комплексів ППО та іншого заліза.
Можливо, за їхніми статутами пуски не можна проводити від причалу з міркувань безпеки на випадок, якщо якась ракета вийде нештатно, і тому треба виходити з бази, але давати їм вештатися морем не можна. Нехай стоять на місці і знають, що ці координати добре відомі і одного разу по них прийдуть. Таке відчуття, безумовно, вплине на бойовий дух лаптів. Ну, а якщо атака виявиться вдалою, то підводне угруповання їхнього флагмана буде рости як не в себе. Проте в будь-якому випадку вони добре знають, чим може закінчитися вихід у море, і в цьому світовідчутті їх треба підтримувати.
І ось учора ввечері стало відомо, що в море вийшло ще три носії «Калібрів», що стало таким собі анонсом чогось нехорошого. Це при тому, що саме «Калібри» переважно збиваються у 100% випадків. Напевно, ця КР є найбільш невдалою в бойовому застосуванні з усіх, які є на озброєнні у лаптів. Але якщо в море вигнали чотири носії, то, швидше за все, завданням «Калібрів» було створити ефект масовості, а разом з ними полетить ще щось, крім Шахедів, звісно, які летять щоночі. І справді, наліт пішов масованим, комбінованим і з великою складовою ракетної компоненти. За даними ВПС, це виглядало так:
– 11 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 (райони пусків — Брянська, Воронезька, Курська обл.– рф.);
– 37 крилатих ракет Х-101 зі стратегічних бомбардувальників Ту-95мс (район пусків — Саратовська обл.);
– 6 крилатих ракет Іскандер-К (район пусків — Донецька обл.);
– 12 крилатих ракет Калібр (із акваторії Чорного моря);
– 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69 із літаків тактичної авіації (район пусків — Бєлгородська обл.);
– 145 ударних БпЛА Shahed/дронів-імітаторів різних типів (із районів Брянськ, Міллерово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – рф.; Чауда – Крим).
Як бачимо, із 215 засобів повітряного ураження, використаних противником, третина виявилася ракетами. Причому з усіх ракет 11 була балістика, яка завжди завдає найзначніших руйнувань.
Станом на 10:00 наші військові відзвітували про те, що силами ППО вдалося перехопити:
– 7 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23;
– 31 крилату ракету Х-101;
– 6 крилатих ракет Калібр;
– 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69;
– 64 ударних БпЛА Shahed.
Крім того, 68 ворожих безпілотників-імітаторів локаційно втрачено (без негативних наслідків).
Як неважко помітити, було пропущено чотири балістичні ракети і шість важких Х-101. Наскільки можна зрозуміти, щонайменше один з «Іскандерів» якраз і влучив у житловий будинок у Святошинському районі столиці. Тобто загалом у нас десять пропущених важких боєприпасів та ще шість крилатих ракет «Іскандер-К».
На жаль, мені не вдалося знайти дані про те, чого і скільки летіло саме на столицю, і тому далі – суб’єктивні спостереження та деякі висновки. Отже, крім Шахедів, по столиці пройшло кілька хвиль ракет. Практично все це було добре видно і, що важливіше – добре чути. Скажімо так, мені особисто вдалося спостерігати запуски ракет-перехоплювачів, і через те що це видовище стало рутиною, саме в цьому немає нічого незвичного, але сам вигляд запуску і польоту ракет мав незвичний вигляд. Не описуватиму, як це виглядає і в чому полягала відмінність, але просто зазначу, що по балістиці працювали чимось іншим і точно – не таким, яке було раніше. Принаймні, таке я бачив уперше.
Частина вибухів була високо в небі, а частина – дуже низько. Мабуть, висотні вибухи – перехоплення, а низькі – чистий приліт або детонація БЧ збитої ракети. Вже на ранок очікувалася остання хвиля крилатих ракет, запущених із Тушок з акваторії Каспійського моря, але схоже на те, що саме ця хвиля до столиці не долетіла. Приблизно в той час, коли вони мали з’явитися в небі Києва, було чути віддалені вибухи та шум двигунів літаків. Підозрюю, що всю цю хвилю відбили силами авіації.
ВЕРСІЯ
Ще одне міркування, яке напрошується з того, що вдалося побачити або почути. Гадаю, цієї ночі у столиці працювали не «Петріоти», або, принаймні, я їх не бачив і не чув. Це може означати, що наші зенітники просто зараз змінюють рисунок оборони і застосовують інші засоби для ураження балістики. Це можуть бути як інші ЗРК, які в нас ще не так добре обкатані, як американські, так і нові ракети, які експериментально випускає наша промисловість для поповнення боєкомплекту.
Принаймні, такі розмови вже ходили. І між іншим, у цьому немає нічого незвичайного: багато країн робили саме так і з більшою чи меншою часткою успіху все-таки заміщали боєприпаси та комплектуючі до бойових систем. Десь подібні речі робилися на основі ліцензій, а десь – шляхом зворотного інжинірінгу. І якщо у звичних умовах такі речі можуть бути вартими догани, то для воюючої країни це може бути просто життєвою необхідністю. У нас саме той випадок, і тому я не здивуюся, якщо сьогодні вночі ми бачили щось подібне, і це було заміщення ракет «Петріот» для того, щоб зберегти їх запас до критично важливого моменту.