Наведена статистика щодо «забитих і пропущених» у плані балістики з урахуванням викладеного вище не може бути абсолютною, як це було під час іранської атаки по Ізраїлю, наприклад. Тут можна говорити про те, скільки було збито і пропущено там, де було чим відбивати подібну атаку. Лапті цілком можуть довести частку влучань без перехоплень до 100%, просто атакуючи локації, гарантовано не прикриті відповідними засобами перехоплення. І ось підсумовуючи все це, переходимо до наступного спостереження, а саме – що це було і як усе пішло.
Не є таємницею, що низка джерел вказувала на те, що старий хотів потрусити причандалами на четверту річницю широкомасштабного вторгнення, а саме – 24 лютого. Про це писали наші спостерігачі, на це вказувала і низка ворожих джерел. З урахуванням того що прутін увійшов у фазу повного відриву від об’єктивної реальності, він точно прив’язується до певних визначених дат для тих чи інших дій. Просто згадаймо про те, що лапті виконують до дня його народження або в якісь важливі для них дати. Саме тому ми високо оцінюємо ймовірність того, що були плани влаштувати щось особливо руйнівне саме післязавтра, але довелося виступити раніше.
Усе те, що накопичувалося й готувалося до умовної дати, довелося витратити раніше. Цей зсув дати виявився не від хорошого життя, а в режимі вимушеної рефлексії. Справді, якщо хтось учора мав час і бажання поблукати ворожими пабліками, то неодмінно виділив би один загальний мотив численних постів. Лапті явно розгублені від того, що прилетіло по Воткінському ракетобудівному заводу, який спеціалізується на випуску тактичних і стратегічних ракет – носіїв ядерної зброї, що забезпечуються твердопаливними двигунами.
Країни, які є провідними в галузі військового ракетобудування, практично повністю відмовилися від ракет на рідкому паливі, і лапті роблять те саме. А якщо так, то цей завод є провідним у цій галузі, і саме там створюється «ядерний щит», а точніше – ядерний кийок ворога. І всілякі турбопатріоти були просто впевнені в тому, що вже цей завод напевне прикритий ППО як слід. Адже чоботи неодноразово виступали із заявами про те, що НПЗ вони не в змозі прикрити, бо зенітні засоби насамперед необхідні для захисту стратегічних об’єктів, і ось цей завод якраз і є таким активом.
Але, як усі побачили, туди прилетіло знатно і так, що за свідченням очевидців, 20 працівників заводу «зникли безвісти». Ми не будемо стверджувати, що вони неодмінно стали «двохсотими», – можливо, вони просто надійно сховалися, і тому їх ніяк не можуть знайти. Це був удар нижче ватерлінії, а тому багато військкорів натурально попливли. За їхніми словами, якщо Воткінський завод нічим прикрити, то можна тільки здогадатися, в якій ср*ці все інше. Саме цей розклад і змусив прискорити події та відстрілятися на два дні раніше. Якщо хтось не зрозумів, то це був показовий «удар відплати», який мав заспокоїти власну публіку. І ось із цієї точки зору погляньмо на те, що це був за удар.
(Далі буде)