Авторка перекладу: Світлана
Сьогодні більшу частину дня довелося бути в русі, і тому була можливість читати, слухати і дивитися новини з різних інформаційних джерел: наших, ворожих, нейтральних та інших, – але не було можливості писати. У результаті вся ця інформація спресувалась, і виникло відчуття того, що хтось сильно смикнув за мотузку, прив’язану до тестикул кола осіб, які високо сидять, і тому в хід пішло все. Тож довелося зробити несистемний огляд нашого інформаційного поля.
***
Для початку ми наполегливо рекомендуємо всім, кому цікаві ці теми, самостійно провести екскурс у недавню історію, а саме – в момент звільнення Єрмака, і зафіксувати для себе тих, хто розривав своє добре навазелінене місце на британський хрест, захищаючи цього «висококваліфікованого менеджера». Якщо хтось наважиться на це і виявить відео чи тексти подібного напряму, то не тільки побачить найзапекліших представників найдавнішої професії, а й дізнається багато цікавого про те, яким його побачили ці пацієнти. І ось коли буде сформовано коло таких осіб, то можна помітити, що й сьогодні вони перебувають в особливо збудженому стані щодо кількох тем.
ЗАЛУЖНИЙ
Найперше, що звернуло на себе увагу, – це один із розлогих коментарів про те, чому Залужний дав своє інтерв’ю саме зараз і які негативні наслідки для України це матиме. Насправді генерал, безумовно, розпочав власну політичну гру, і дуже шкода, що так пізно, але в цьому випадку ми маємо незвичний погляд на цю саму ситуацію і на його виступ саме зараз.
Спочатку пропонуємо подивитися на цю ситуацію з технічної точки зору. Просто уявімо, що він дав це інтерв’ю не 18 лютого, а 18 січня, 18 грудня чи листопада, – воно що ж, мало б якийсь інший резонанс? У такому разі кому знадобилася таке формулювання питання, що саме зараз інтерв’ю Залужного має якусь іншу вагу? Вже одне це видає маніпулятора і змушує подивитися на цю тему під будь-яким іншим кутом зору, але не під тим, під яким її подає інформаційний шахрай. І ми пропонуємо на це подивитися саме з такої альтернативної точки зору.
Просто згадаймо, що найвеличніший останнім часом розповідав про те, що переговори суттєво просунулися, особливо у військовій частині, і що досягнення домовленості близьке, як ніколи. Звісно, не можна виключати, що це була риторика для вух Тромба і більше там не було жодного сенсу, але це – у кращому разі, а якщо в гіршому? Ми ж пам’ятаємо про те, як зелень виконувала маневри з відведенням військ, розмінуванням ЛБЗ, розформуванням бойових бригад та іншим, що дозволило ворогові зрозуміти, що тепер – можна?
У такому разі ця публіка має широкий і вкрай небезпечний досвід «компромісів» саме з військових питань. Зауважимо: коли вони відводили війська і розміновували найнебезпечніші ділянки фронту, ворог нічого подібного у відповідь не робив. А коли він зі своїх позицій вів обстріл нашої території, такий собі Арахамія давав інтерв’ю, в якому розповідав про те, що, попри провокації росіян, війська все одно треба відводити. Можливо, про це хтось забув, але ми це пам’ятаємо чітко.
(Далі буде)
Чомусь майже всі забувають про причинно-наслідковий зв’язок.
Я про “проісхождєніє товаріща Арахамія”, який прямо з чорноморського пляжа
в’їхав у владні кабінети України і на відміну від “товаріща Саакашвілі”
явно затримався біля корита.