Автор перекладу: Світлана
«НЕ ВАЛЯЙ ДУРАКА…»
Зараз на Східному узбережжі США настав ранок, і багато хто напружився, тому що гольфіст от-от прилетить із Флориди і продовжить виконувати… просто – виконувати. Його чомусь вважають бізнесменом, але насправді він шоумен, і тому з усіх заходів за його участю рано чи пізно виходить шоу. А як казав один відомий співак: «Шоу маст гоу он», що означає: «Я вам ще не все показав». І справді, персонаж вривається в новий тиждень, і ніхто не може собі навіть уявити, що буде на його завершення.
Втім, минулого тижня він порадував своїх шанувальників тим, що розповів про успішне проходження тесту на когнітивні здібності. Тут виникає вже суто академічний інтерес: якби результат виявився негативним, він би поділився цією новиною з фан-групою чи скромно промовчав? Хоча, швидше за все, ніякого тесту не було в принципі, бо нарцис не може сумніватися в правильності всього, що він робить і говорить, а відтак він не засумнівається у власних когнітивних здібностях, навіть якщо там зозулька не просто відлетіла, а на місці її гнізда вже є щільне і багатошарове павутиння.
Він влаштував показовий виступ, щоб підтвердити легенду про тестування. Як ми знаємо, тиждень завершився збільшенням тарифів для Китаю до 245%, і, напевно, це вже мало кого хвилює як новина. Справді, міжнародні експерти стверджують, що китайський експорт до запровадження тарифів мав рентабельність від 30 до 40 відсотків, і Додіку, напевно, намалювали середнє арифметичне – 34%, що й було втілено в тариф. За ідеєю, все, що понад цей рівень, вже не має сенсу, адже торгівля все одно стане збитковою і зупиниться.
Ну гаразд, припустімо, що Пекін обвалить курс юаня, але зробити це кардинально, в рази, і так, щоб не перекосити власну економіку, – неможливо. І не заглядаючи в курси валют, просто припустімо, що зниження курсу було здійснено на 10, максимум – 15 відсотків. У підсумку виходить, що з усіма хитрими маневрами Пекіна максимально обґрунтованим для знищення рентабельності китайського експорту тарифом є позначка 50%. Все, що далі, – те саме шоу, яке й демонструє шоумен. Жодного іншого слушного пояснення цьому цирку не існує.
Але, як було сказано вище, тепер тарифи становлять 245%, і тут є певний момент, який і мав продемонструвати когнітивні здібності фігуранта. Так, ми чудово знаємо, що його команда складається зі спецвідлову, і вона йому пропонувала запровадити тариф 500%. Чому саме стільки – ніхто не пояснював, але саме значення виглядає переконливо і кругло, хоча 1000% виглядали б ще круглішими і соліднішими, але, мабуть, радники теж вирішили не загравати з оцінкою когнітивних здібностей.
Ну, а Додік не повівся на всі ці пропозиції і використав половину пропонованого значення. А щоб це не читалося прямо – скинув ще 5%. Так він зімітував якісь резони та розрахунки, які й втілилися в таку некруглу цифру. Але суті це не змінює, бо тарифи можна накручувати до нескінченності або ж одразу поставити значок нескінченності навпроти графи «КНР», та й по всьому. Але так ніхто не вчинить, адже інтрига повинна зберігатися, а публіка при черговому підвищенні тарифів має цокати язиками і з захопленням повторювати: «Батя – сильний!»
Наскільки можна зрозуміти, Китай дійшов до тарифів у 145% – дзеркального відображення американських тарифів, і плюнув на подальшу гру, бо ж справді, саме гра з підвищенням тарифів до астрономічних значень вже не має жодного сенсу, і далі Пекін пішов іншим шляхом. Так, наприкінці тижня стало відомо, що він запровадив пряму заборону на постачання рідкісноземельних елементів цілій низці американських підприємств. Назви їх всім відомі і звучать гордо: «Дженерал Атомікс», «Райтеон», «Локхід-Мартін» та інші. При цьому Пекін пояснив, що запровадив заборону тому, що компанії постачають зброю Тайваню.
Тему протистояння Пекіна і Тайваню ми вже докладно розглядали і тут не станемо це повторювати, але просто зазначимо, що Китай діє в рамках зрозумілої логіки, де причини і наслідки пред’являються сторонньому спостерігачеві. А от у Трампа не можуть пояснити, звідки в них беруться ось такі значення тарифів. Ну, а ситуація у Вашингтоні зараз така, що ніхто не наважиться запитати у Додіка, звідки він виколупує конкретні значення тарифів.
Словом, Китай цілеспрямовано вдарив по американському ВПК – основному споживачеві рідкісноземельних матеріалів. Хоча тут може бути і тонкий східний гумор. Адже всім уже зрозуміло, що його команда складається з настільки рідкісноземельних матеріалів, що тільки встигай приміщення провітрювати. І найтрагічнішою фігурою в цьому колективі, безумовно, є Нейлон Муск. Зараз, маючи гігантський вплив на Додіка, він кусає собі лікті з приводу того, що довгі роки розповідав про пілотований політ на Марс тому, що він є найближчою до Землі планетою. Але ж можна було забити програму польоту до Юпітера чи Сатурна з відповідним бюджетним фінансуванням.
І що найприкріше, зараз Муск легко міг би вмовити Трумпа на фінансування такої гігантської програми. Достатньо було розповісти, що на Марсі, крім каміння та піску, нічого немає, а ось Юпітер та його супутники просто накачані ЗПГ. Діду можна було розповісти, що треба туди злітати на розвідку, а потім ганяти туди газовози і продавати газ на європейському ринку. Ніхто б не з’ясовував деталей програми, а гроші можна було непогано освоїти. А там – або ішак, або падишах. Тож Нейлон явно намагається дотягнутися зубами до своїх ліктів, але йому не вдається.
ІСТОРИЧНИЙ ПЕРЕХІД
Як стає зрозуміло, Трумп із путіним знайшов спільну мову, бо й той, і інший хвацько знаються на історії. Так, Додік уже не раз, бадьоро міркуючи про росію, згадував, що та розбила таких полководців, як Наполеона, Бонапарта, Адольфа, Гітлера та інших уславлених полководців, включаючи відому трійцю: Гая, Юлія і Цезаря, як і не менш відомий дует Александра і Македонського з його начальником генштабу – Буцефалом. При цьому Трумп переконався в тому, що прутін – двоюрідний зять онукового племінника тестя самого Дурика, точніше – Рюрика.
У зв’язку з цим прутін є унікальним носієм блакитної крові, яку цар московський таємно показував Трумпу, привідкривши свою нестерпно таємну валізу. Тому коли у Додіка виникають погані думки з приводу прутіна, той надсилає йому в Сигнал фото своєї розкритої валізи, нутрощі якої настільки темні, що там явно наклали страшну і невідворотну таємницю, і Чубчик негайно повертається у вихідне положення.
Загалом, ритмічно розкриваючи і закриваючи свою магічну валізу, прутін оволодіває думками Трумпа, і той моментально усвідомлює, що прутин – трансцендентальна сутність і втілення буття у свідомості, а тому тільки й може вимовити «паки-паки» і рідше – «житіє моє». В такому стані він стає особливо навіюваним і сприйнятливим до дивних ідей. Наприклад, просто зараз він займається знищенням усіх державних інститутів, які так чи інакше здійснювали контроль дотримання принципів демократії. Виявляється, що в держдепартаменті було ціле управління, яке займалося цією проблематикою, але вже все. Воно закрито, людей викинуто на вулицю. Демократія вже не в тренді. Але це не все.
ГЛИБИННА ІСТОРІЯ
Є ще один момент, який став нав’язливою ідеєю Трумпа. Але для цього – невелика передісторія. Як відомо, Штати розпочали свою експансію на Захід після війни з Великою Британією 1812–1814 років, а її наслідки були актуальними ще десять наступних років. Адже тоді Британія була володаркою морів і продемонструвала своє вміння душити країни шляхом морської блокади. В результаті було прийнято рішення рухатися на Захід, до берега Тихого океану. І якщо раніше така ідея, безумовно, вперлася б у проблему місцевого населення – індіанців, чиї землі довелося б долати, то після цієї війни питання було знято.
Індіанці виступили на боці Великої Британії і, по суті, становили основну сухопутну силу, яку тоді мала Британія. Просто нагадаємо, що в якийсь момент британські війська увійшли у Вашингтон і все було дуже серйозно. Після цієї війни антагонізм місцевого населення та нових американців нікуди не подівся, але відтоді інтереси індіанців уже не бралися до уваги. Словом, Штати почали рости на захід і на південь, де вони викупили у Франції великі землі в місцях, де тепер розташовано штати Флорида і Луїзіана. А трохи пізніше, під час кількох не дуже масштабних воєн, вдалося відтиснути велику територію на південному заході біля Мексики, від нинішнього Техасу до Каліфорнії. Але тут важливо те, що розширення йшло на захід і південь. Попри всі негаразди кліматичного характеру, цей напрямок експансії був цілком виправданим.
Винятком стала Аляска, але її Штати особливо й не хотіли підгрібати, бо на той момент це був зовсім глухий кут, де не було нічого цінного. Це вже згодом там виявили золото, а потім – і нафту, але на момент купівлі-продажу в 1867 році ця земля могла розглядатися виключно як політичний актив, і не більше. Мало того, росія була набагато сильніше вмотивована продати її, ніж Америка – купити. А все тому, що буквально щойно росія зазнала нищівної поразки у Кримській війні 1853–1856 років і мала на холці масу неприємних зобов’язань.
Плюс до того, на ній ще висів борг Катерини, узятий майже сто років тому на війну з тією ж Туреччиною, а розпорядником боргу була Велика Британія. Тобто існувала реальна загроза анексії Аляски Великою Британією, бо з півдня до неї прилягала Канада – британська колонія. Цей хід читався легко і зрозуміло, і тому обидві сторони мали саме політичні інтереси провернути цю угоду на зло Британії. Жодних інших інтересів там не було і бути не могло в принципі.
Таким чином росія вирішила виручити за цю глуху землю хоч щось, бо просила оплатити угоду золотом, і плюс до цього, продаж Аляски саме США був таким собі «фе» в бік Лондона. Ну, а Штати прибрали собі Аляску як суто політичний актив, щоб він не відійшов Британії. Простіше кажучи, тут не було класичної експансії, а був холодний політичний розрахунок. І вже напевно Штати не підминали б її під себе силою зброї, як це було з Каліфорнією, наприклад. Іншими словами, реального профіту розширення в той бік не було абсолютно.
А на противагу Штатам, росія здійснювала свою експансію на схід у таку глушину, що Аляска з її виходом до Тихого океану здається мало не Антальєю або Шарм-аль-Шейхом. Росія лізла в глушину і в дичину навмисно, хоча в момент цієї експансії там не було жодного профіту. Золото, алмази, газ і нафту було відкрито пізніше, як і ті самі рідкісноземельні елементи. Щоправда, росія не проти б піти й на захід, але там вона регулярно відгрібала так, що доводилося відповзати взад. Здавалося б, в основі розширення цих двох країн лежали різні концепції і ніщо не може змінити цього, але все змінили розповіді про Рюрика.
Після спілкування з путіним, навіть телефоном, Трумп теж загорівся ідеєю рушити на північ, у райони вічної мерзлоти, а саме в Канаду та Гренландію. Ми вже висловлювали припущення, що Трумп таємно від усіх завдав удар по яйцях, точніше, по цінах на яйця, і як успішний бізнесмен, можливо, він запланував переселити в ці холодні місця пінгвінів і заснувати персональні ферми, де його співробітники видобуватимуть із пінгвінів яйця. Але якщо в цю картину ввести чинник прутіна, то все може мати зовсім інше підґрунтя.
Як відомо, прутін дедалі сильніше напирає на необхідність створення еліксиру безсмертя або довголіття, який він бажає вжити так, щоб на голові знову заколосилася шевелюра, а на інших частинах тулуба – більш інші фрагменти тіла. Як і будь-який диктатор, він не може змиритися з думкою про те, що в якийсь момент світло згасне і в його будинку гратиме музика, але він її не почує. Від однієї такої думки йому робиться настільки зле, що потужності однієї валізи може й не вистачити. І швидше за все, цей ефект з іще більшою силою програється у Трумпа.
З волоссям у того – теж пунктик, недарма ж він видав указ про підвищення тиску води в душі, щоб він міг спокійно мити своє прекрасне волосся. Але і все інше Додіка, напевно, цікавить не меншою мірою. Він спить і бачить, як скаче кабанчиком по конкурсантках його шоу «Міс Всесвіт» і що взагалі він веселун, грайлик і мачо, який будь-якої миті може пред’явити. До речі, прутін теж вважає, що не сказав свого останнього слова в художній гімнастиці.
І ось це у них виявилося спільною і дуже болісною темою. І тут виникає питання про те, до чого тут крижані пустелі Гренландії та Північної Канади? А до того, що десь там знаходиться таємний притулок Супермена, кристали криптоніту, криптонський бойовий костюм зі спеціального латексу з ременями, різні криптонські пристрої, частину яких виготовлено з криптонського силікону. І якщо в таке місце потрапить уже зовсім дідусь, із безвольно повислим чубом або лисиною на його місці, все миттю відновлюється, щойно потрібний кристал примотати скотчем до відповідного місця. Словом, Трумп із путіним домовилися шукати це місце у льодах, і через те що у Додіка льодів немає, то треба їх здобути.
Загалом, тиждень тільки починається, а шоу – триває.