А тим часом за межами москви процес іде ще масштабніше, просто про це простіше мовчати, бо все відбувається поза очима столичної публіки. Однак зачистка проходить масштабно і загрозливо, і ось на тлі «інциденту Алексєєва» почали з’являтися повідомлення й такого плану:
«Під час виконання бойового завдання загинув командир вірменського батальйону «Арбат» Айк Гаспарян (позивний «Абрек»). Цю інформацію вже підтверджено офіційно…»
Мабуть, цей фрукт був особливого сорту, бо його ліквідація теж запустила процес узагальнень і висновків. Тому окупанти приходять до зовсім невеселих думок:
«За останній рік на війні загинуло багато наших командирів. Найбільш досвідчених та підготовлених. Таке враження, що це справжнє полювання. Можна, звісно, говорити про те, що масштаб війни колосальний, але все-таки».
І тут ось що цікаво. ГУР на своїх офіційних інформаційних ресурсах після кожного підтвердження вдало проведеної операції з ліквідації військових злочинців щоразу попереджає лаптів про те, що ні час, ні географія не допоможуть їм втекти від відплати. Це повторювалося вже сотні разів, і ось тепер ворог підтвердив, що чує за своєю холкою смертний холодок і ледве вловимі звуки руху мисливця, що йде по їхні душі. Тобто вони нарешті зізналися, що бояться ось такої ліквідації до ус*ачки і вимагають щось зробити, щоб у їхніх шкурках не з’явилися зайві отвори. З цього приводу те саме джерело пише таке:
«Інший співрозмовник зазначив, що іноді командири гинуть за дуже дивних обставин. Міноборони при цьому не займається ґрунтовним вивченням обставин загибелі.
«Не хочу гратися в конспірологію, але знаю як мінімум двох командирів, які могли загинути за наводкою», – сказало джерело».
На цьому тлі практично всі лапті сходяться на одній думці про те, що Бортникова пора прибирати, бо ФСБ має якось вирішувати цю проблему, адже більше ніхто не має потрібної компетенції. А між рядками неначе читається: «Поверніть нам дідуся Колю Патрушева, бо тільки він здатний навести лад у службі». Але тут є цікавий момент, який стосується саме цього пацієнта.
Як відомо, після звільнення з посади секретаря їхнього радбезу Патрушева було кинуто на арктичний фронт для того, щоб налагодити там «північний обхідний шлях», і загалом за два роки роботи вже мав би проявитися якийсь результат, і він таки є. Але якщо взятися за оцінку діяльності автора «рязанського цукру», то вона буде схожа на «негативне зростання» економіки. Принаймні, їхня преса пише таке:
«План путіна збільшити вантажоперевезення через Арктику провалився другий рік поспіль… У 2026 році обсяги перевезень СМП (Північним морським шляхом. – Прим. перекл.) не перевищать рівень 2025-го, бо джерел зростання, як і раніше, немає… Для того щоб повноцінно використовувати маршрут, який пролягає від протоки Карські ворота до Берингової протоки, росії необхідно співпрацювати з іншими країнами та шукати нові ринки збуту як у східному тихоокеанському напрямі, так і в західному атлантичному».
Загалом жодних проривів та подвигів Коля забезпечити не зміг. Це тобі не дев’ятиповерхівки підривати. Але схоже на те, що певному прошарку лаптів уже настільки страшно, що вони готові вчепитися хоч за Патрушева, як за рятівну соломку. І схоже на те, що якщо прутін терміново не прибере Бортникова, запитання вже виникнуть до нього. Словом, від «Київ за три дні» до наростання паніки за власну шкуру дистанцію вже пройдено. Далі буде веселіше.
…практично всі лапті сходяться на одній думці про те, що Бортникова пора прибирати…
Может быть, ГУР и СБУ прислушаются к пожеланиям лаптей и уберут АБорт-никова и заодно выпотрушат Патрушева через аборт?
«За останній рік на війні загинуло багато наших командирів. Найбільш досвідчених та підготовлених. ”
Цікава думка. Але начебто є тільки СВО (спеціальна каральна операція). Триває та каральна операція вже довше за велику вітчизняну. Чи то вона насправді йде не за планом, чи той план дуже дивний.