У такому разі для Тегерана стає очевидним те, що інтереси Ізраїлю та США не те що не повністю збігаються, а перебувають у різних площинах, і тому треба діяти рішуче і швидко. Очевидно, що в Ізраїлі такі новини сприйняли як щось близьке до справжньої катастрофи, і тому Бібі терміново збирається до Вашингтона, щоб спробувати повернути Тромба до адекватного стану. Ізраїльська преса про це пише таке:

«Нетаніягу переніс візит до США на більш ранній термін через Іран. У Єрусалимі побоюються, що глава Білого дому Дональд Трамп відступив від зазначених раніше червоних ліній щодо Ірану, що може завдати шкоди стратегічним інтересам Ізраїлю в регіоні. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаніягу має намір вирушити до Вашингтона раніше запланованого і, як очікується, зустрітися з президентом США Дональдом Трампом уже 11 лютого. На зустрічі обговорюватимуться переговори з Іраном та позиція Білого дому».

Простою мовою це виглядає так. В Ізраїлі вже бачать, що переговори були безглуздими і навіть шкідливими як за формою, так і за змістом. Там не мають ілюзій з приводу здібностей Тромба як переговорника, а з приводу його роз’їзної зграї, яка ошивається світом у ролі представників великого переговорника, думка вже давно усталилася. Якщо там немає Рубіо, який виглядає білою вороною на тлі цих курей та півнів, то можна не сумніватися в тому, що цих неосвічених дурнів розведуть і кинуть.

А тим більше – на Близькому Сході, де розвод і кидки – головний вид спорту, що корінням сягає тисячоліття. Саме тому Бібі намагається не дати другові Дональду обіс*атися й цього разу. Причому він переживає не за друга Додіка, а за те, що ця тупа метушня з переговорами боком вилізе саме Ізраїлю. І, між іншим, Бібі має всі підстави непокоїтися не тільки з цього приводу, а й тому, що саме його близькі відносини з Додіком дають Бібі значний політичний капітал, а якщо Тромб почне виконувати щось, що завдасть позиціям Ізраїлю шкоди, це вдарить і по ньому. А так можна залишитись не лише без прем’єрського крісла, а й отримати замість нього «хазяйську шконку».

Але, як відомо, не такий страшний ідіот, як діяльний ідіот. Паралельно до іранського «послання» щойно розігралося і китайське. Декілька днів тому сплинув термін дії договору між США та федерацією, а до цього – совком – про обмеження стратегічних ядерних озброєнь. І ось просто зараз люди Додіка фонтанують ідеями в тому плані, що договір із росією не потрібно поновлювати, а треба укласти новий. І ці ініціативи було позитивно сприйнято москвою, а у Додіка вирішили, що треба залучити до цього заходу й китайців, але ті послали Додіка за відомою адресою. А преса з цього приводу пише таке:

«Китай не братиме участі в будь-яких переговорах щодо контролю та скорочення ядерних озброєнь, включаючи можливий багатосторонній формат за участю США та росії. Про це заявив представник КНР при ООН у Женеві Цзянь Шень… Він підкреслив, що ядерні можливості Китаю «аж ніяк не відповідають рівням США чи росії», а тому Пекін не вважає можливою свою участь у подібних переговорах на нинішньому етапі».

Пікантність цієї ситуації полягає ось у чому. Спочатку суть договору полягала в тому, що в обох сторін накопичилося настільки багато ядерних боєголовок, що якби стався повномасштабний обмін ядерними ударами, сторони не змогли б використати й половини зарядів, бо людство загинуло б раніше. Тому сторони погодилися припинити випуск нових боєголовок. Але фокус у тому, що курник зараз не здатний виробляти ЯЗ навіть в обсязі поповнення зарядів, що вибули з ладу, а наростити їхню кількість – нереально.

У такому разі подібний договір обмежуватиме лише американську ядерну програму, а не російську. А от Китай стрімко нарощує свій ядерний арсенал, і якщо є сенс укладати договір про обмеження СЯО, то лише з Китаєм, бо саме він є єдиною у світі країною, здатною нарощувати свій ядерний потенціал у промислових масштабах. Але, як сказано вище, Додіка послали й тут.

У підсумку виходить, що з найважливішого міжнародного питання, що стосується ядерної зброї, Додік не просто провалює роль світового лідера, а й дозволяє опонентам витирати ноги об США. Не здивуюся, якщо невдовзі відкриється міжнародний клуб «Тих, хто послав Тромба», бо для початку діяльності клубу вже достатньо перших членів.

3 коментар до “Спеціальний посланець (Частина 3)”
  1. Украина должна гордиться своим президентом. Зе стал вторым после Кима, кто послал пустобреха Додика

    1. Да уж…73% – гордятся даже от того, что бубочка покакал и кашку поел.

  2. Одним словом тактика Додіка – плюнь на ближнього(союзника), сри на нижнього і лізь уверх почала приносити свої плоди. Тепер вищим шиком перемов буде: а хто ще Додіка нах не посилав – підходь подешевіло! Словом активний ідійот, це добре для усіх, окрім США та України. А пуйло ласкаво наспіває Додіку пісню про Рюріків та іншу херню, а Додік зробить вигляд, що розуміє – це звична практика поводження з ідіотами – заворожити співбесідника якоюсь хернею – містичною, історичною і т.і., а далі бери поца голими руками.

Коментарі закриті.