Те, що носиться в повітрі (Частина 4)

Те, що носиться в повітрі (Частина 4)

Напевно, фахівці в цій галузі читають це з широкою усмішкою, але з усієї кількості користувачів Вінди таких, може, знайдеться один чи два відсотки, а всі інші користуються комп’ютером і програмами приблизно однаково, в основному – методом наукового тицяння. Так, можна поринути у вивчення цього питання, знайти закономірності та способи як самого захисту, так і способів вирішення ось таких проблем. Але якщо ви серйозно займаєтеся хімією, юриспруденцією або продажем спідньої білизни, вам є у що занурюватися, вивчати й систематизувати, а комп’ютер просто повинен працювати, щойно його ввімкнули.

Він повинен працювати і не змушувати вас забивати собі голову ось такими проблемами чи пошуком якихось драйверів, через неможливість оновлення яких усе стало раком. Зрештою, всі ці проблеми вирішилися радикально – прощанням із Віндою. Можливо, вона зараз працює адекватно, а не так, як років 15–20 тому, але мені це вже не цікаво. А пригадати це довелося саме у зв’язку з досвідом спілкування з російською програмою.

Уже тоді було зрозуміло, що її створювали не просто для того, щоб отримати доступ до всього, а й щоб звичайний користувач не зміг обмежити цей доступ і навіть знести цю погань, коли виникли підозри в тому, що віруси, які має ловити ця програма, – менше зло, ніж вона сама. Тобто ще в ті далекі часи лапті посилено просували свої програми для того, щоб у разі необхідності мати віддалений доступ до них або до всієї машини, а частина програм постійно моніторила дії користувача аж до натискання клавіш, що розкривало паролі та інше для творців програми.

Не дивно, що з початком вторгнення ворога ще у 2014 році почали робити серйозні зусилля для того, щоб максимально позбутися цієї гангрени. Десь це відбулося швидко, а десь, наприклад – бухгалтерські програми, видалялися досить довго. А з того боку мамою клялися, що їхні програми найсмачніші і ні за ким вони не стежать абсолютно. Ну, а наші фахівці стали на прикладах показувати, що роблять програми лаптів.

І ось на підставі власного досвіду й тієї кампанії очищення від російського софту я якось писав про те, що лапті створюють систему тотального стеження за своїм населенням і що слухати й підглядати за ними буде навіть унітаз чи праска, аби це було зібрано пустотливими ручками лаптів. І ось цей час не просто настав, а настав він навіть жорсткіше, ніж це можна було припустити. В цьому випадку алюзії виявилися недостатньо яскравими, а реальність осоромила політ фантазії.

Загалом уже давно було зрозуміло, що програмне плече зі збору інформації там уже давно напрацьовано і впроваджено скрізь. Особливо радувала захоплена розповідь їхнього блогера про те, що Яндекс у них випускає розумні колонки, які використовують штучний інтелект для розпізнавання мови, а внутрішня програма навіть дозволяє вловлювати контекст сказаного користувачем.

Там було стільки радості з приводу того, що можна легко замовити піцу, керувати освітленням чи ще щось просто в режимі прямої мови, що було не зовсім зрозуміло, хто цей бородатий блогер – ідіот чи провокатор? Адже очевидно, що йдеться про пристрій, який постійно діє, підслуховує і здатний зливати все через постійно діючий канал зв’язку. Можливо, він ще й підглядати вміє, але вже настільки я в тему не заглиблювався.

(Далі буде)