Ранкові сюжети (Частина 2)

А тим часом сьогодні вночі прилетіло по черговому НПЗ лаптів у Слов’янську-на-Кубані. Ці удари ще не призвели до незворотних наслідків, і лапті ще не махнули на них рукою, а продовжують спроби відновлювати ці активи. З іншого боку, якщо так зробити, то доведеться повертатися до традиційних цінностей у сенсі товарів і гнати на експорт хутро й мед. Невідомо, що там у них із медом, а з хутром – проблема. Китайці зараз активно вирубують тайгу разом із хутром, а в Європі вже давно на нього немає колишнього попиту. Тож ремонтувати треба хоча б для того, щоб не звинуватили в бездіяльності.

КАЗКИ ДЛЯ ДІДА

Уже давно відомо те, що прутіну, як і Додіку, повідомляють лише те, що ті хочуть чути. Наприклад, прутіну розповідають, що економіка б’є ключем і найближчими днями не просто наздожене когось, а натурально пережене. Щоправда, при цьому ніхто особливо не уточнює, кого саме вона пережене, і судячи з усього, в доповідях перестали зловживати відсотками зростання російської економіки, бо сам прутін тепер теж не хвалиться саме такого плану показниками. Крім того, йому доповідають, що населення курника з нестерпним ентузіазмом сприйняло підвищення податків і вимагає підняти їх ще вище і по можливості запровадити якісь нові – за повітря, наприклад. Плюс до того, ентузіазм зашкалює і в плані бажання повоювати, а точніше – красиво померти в Україні.

І ось із війною в Україні окремі епізоди вже справді стали чимось на кшталт казки, яку розповідають прутіну на ніч або щоб він заспокоївся і не вимазувався вмістом валізи. Не біда, що казка може бути прикрашеною або повністю не відповідати дійсності. Головне, щоб вона сподобалася цареві і щоб доповідач розповідав її бадьорим та впевненим голосом. Такою казкою стала «Балада про взяття Куп’янська через газову трубу». Цю казку цар слухає з особливим задоволенням, і не виключено, що йому щодня доповідають, що місто вкотре взято. Принаймні, це випливає з останніх зведень, які просочилися зі щілин кремля. Виглядає це так:

«Доповідь про те, що Куп’янськ майже звільнено і незабаром буде повністю зачищено від ворожих військ, Валерій Герасимов зробив президенту в суботу, 24 січня. Начальник Генштабу відзначив «великі успіхи» на цій ділянці фронту і заявив про кілька вдалих рішень командування, які наблизили повне звільнення міста…»

Зрозуміло, що жодних подробиць цих рішень не оголошено, бо вони мають найвищий гриф таємності й заносяться до особливого журналу обліку, фотографію обкладинки якого люб’язно надали колеги.

Але, швидше за все, суть вдалих рішень зводиться до того, щоб уже зовсім не стримувати свою фантазію і засовувати старому такі казки, щоб того одразу починало роздувати, і на тому доповіді переривалися. Принаймні, те саме вороже джерело з посиланням на їхнього військового, який перебуває на цій ділянці фронту, пише таке (пряма мова):

«Про звільнення Куп’янська зараз не йдеться взагалі, ми говоримо про порятунок наших хлопців, який теж під питанням. Прошу передати в кремль реальну інформацію – в Куп’янську катастрофа! Потрібно рятувати людей!»

(Далі буде)