А тепер кожен може подивитися, як звітує ворог. Особисто мені не вдалося побачити наведене вище співвідношення і, відповідно, отримати уявлення про те, наскільки ефективними виявилися удари засобів ураження і наскільки успішно відпрацювали зенітні засоби. Натомість ворог пише, скільки дронів він збив з розподілом за областями. І тут уже приховано базову маніпуляцію, покликану приховати від спостерігача те, що стоїть за цими цифрами.
Насправді лапоть чи будь-який інший спостерігач намагається отримати конкретну, хай і якось спотворену інформацію про результати конкретного нальоту. А в такому випадку він не отримає взагалі жодної користі від детальних даних лаптів, що вони збили, умовно, 30 дронів над Ростовською областю, 40 – над Курською і ще 20 – над Задолбаєвським районом. З одного боку, таке подання залишає за авторами звіту свободу в описі героїзму, що називається, «на власний смак». Але там навмисно не наводяться дані про те, скільки ж загалом було запущено засобів ураження, щоб можна було побачити, скільки з них збито.
І ось другим шаром цієї маніпуляції є надання читачу можливості самому прийти до висновку про те, що, звісно ж, усе вдалося збити, і це навіть не обговорюється, а наведені дані лише вказують, де і скільки було збито. Звідси й легенда про високоточні уламки. Раз ППО все збила, але нафтосховище все одно горить, то таке могло статися виключно через ті самі уламки, які утворилися при ураженні дрона «черговими засобами ППО».
Коло замкнулося. Читачеві дають зрозуміти, що він може скласти подані цифри збитих апаратів та отримати кількість безпілотників, використаних Силами оборони України. Тим самим вони підтримують легенду про неймовірно високу ефективність їхніх зенітних засобів, бо сподіваються знайти капловухих покупців, для яких і треба показати найвищу ефективність девайсів під час їх бойового застосування.
Зрозуміло, що підсумкової графи про те, скільки було прямих влучань, у них не буде в принципі, і для них – гострий ніж, коли в Мережі з’являються відео прильотів після того, як вони розповіли, що все начисто збили. Це важливо по гарячому, але з плином часу до цієї теми вже ніхто не повернеться. Просто згадаймо про той шикарний удар по ворожому підводному човну класу «Варшав’янка» прямо в базі залишків чорноморського військового пароплавства в Новоросійську.
Усі ж бачили шикарне відео про те, як цілий підводний човен мирно і весело плаває біля причалу і що з ним не сталося нічого печального? Але фокус у тому, що з моменту атаки він жодного разу не зрушив з місця. Воно, звісно, можна розповідати про те, що підводний човен злегка втомився і тому поки що стоїть собі та відпочиває, тільки фокус у тому, що після цього удару всі кораблі флотилії не раз і не два передислоковувалися, мабуть, побоюючись ударів повітряних дронів, але цей безстрашно стоїть на одному місці. Але кому зараз це цікаво? Тоді представник Герасимова розповів, що субмарина не постраждала, почувається чудово і навіть не кашляє, а тому – розходимося, бо тут немає нічого цікавого.
(Далі буде)