Нещодавно Антіколорадос (да продовжить Аллах його роки) виклав серію статей про Томос, наданий нашій Православній Церкві України, нагадуючи перебіг цієї дійсно доленосної події. Значення цієї події буде зрозуміло тільки через десятиріччя, тому що, на жаль, для сучасного населення України більш важливим виявився клоун з термосом.
Хочу коротенько розповісти, як інші православні помісні церкви відносяться зараз до нашої ПЦУ.
Ситуація навколо визнання Православної церкви України є складною, оскільки православний світ наразі розділений, можна навіть сказати, розколений через питання канонічності та геополітики. Хто і яким чином розколює православ’я сподіваюсь, зрозуміло.
Станом на початок 2026 року, через 4 страшні роки війни, ПЦУ офіційно визнана 4-ма з 15-ти загальновизнаних автокефальних церков.
Більшість церков світу або відкрито виступають проти, або дотримуються нейтралітету, такою собі очікувальної позиції, тобто і не виступають проти, і не визнають. Не помічають ПЦУ.
Церкви, які відкрито відмовляються визнати ПЦУ, або мають тісні зв’язки з московським патріархатом, або мають власні канонічні застереження. Так пишуть джерела. Але я вважаю, що церкви, які відкрито піднімають хвіст на ПЦУ, є холуї ординської церкви, і канонічні застереження тут ні до чого. Ось перелік церков, які відкрито виступають проти ПЦУ:
– російська православна церква (рпц). Головний опонент і диригент оркестру церков-ворогів. рпц розірвала євхаристійне (церковне, канонічне) спілкування з Константинополем та всіма церквами, що визнали ПЦУ.
– Сербська православна церква. Історично найближчий союзник московії. Офіційно вважає упц мп (Онуфрій там пахан) єдиною канонічною церквою в Україні. Ну ви ж не здивовані, так?
– Антіохійська православна церква (Сирія/Ліван): На протязі десятків років перебуває у сильній фінансовій та політичній залежності від московії.
– Польська православна церква. Виступає не проти автокефалії України як такої, а проти того, як вона була надана. ППЦ не визнає чинними священницьки висвячення ієрархів ПЦУ. Тобто попи ППЦ вважають, що керівники ПЦУ отримали свій сан поза канонами, не законно з їх точки зору. Хоча, як на моє розуміння, всі ієрархи ПЦУ вийшли колись з упц мп.
– Православна церква Чеських земель і Словаччини. Керівництво церкви займає проросійську позицію. Тут теж ви не здивовани.
Церкви, що тримають паузу (нейтралітет). Ці церкви офіційно не визнали ПЦУ, але і не виступають з різким засудженням. Усередині цих церков триває боротьба між «прогресивними» та «проконсервативними» крилами:
– Румунська православна церква. Найбільша нейтральна церква. Вона висунула умови щодо захисту прав румунських меншин в Україні. Останнім часом спостерігається зближення, але офіційного рішення про визнання Томосу ще немає.
– Болгарська православна церква. Сильно розділена, як і суспільство. Частина єпископату підтримує Україну, частина — московію. Після смерті патріарха Неофіта питання визнання залишається у підвішеному стані.
– Грузинська православна церква. Більшість вірян та значна частина кліру підтримують ПЦУ, проте керівництво церкви (патріарх Ілія II) побоюється, що у відповідь московія може офіційно анексувати абхазькі та осетинські єпархії.
– Єрусалимська православна церква. Займає позицію «над процесом», орієнтуючись на збереження миру в регіоні та враховуючи велику кількість паломників з лаптєстану. Та й лаптів з московії в Ізраїлі дуже багато.
– Албанська православна церква. Має сумніви щодо канонічності хіротоній (висвячень) ПЦУ, про що неодноразово заявляв архієпископ Анастасій. При чому питань до гундяєвської рпц та упц мп в них немає.
Хто вже визнав ПЦУ? На сьогодні до «диптиху» (списку визнання) ПЦУ включили такі церкви:
– Вселенський (Константинопольський) патріархат, який надав нам Томос у 2019 році.
– Елладська (Грецька) православна церква.
– Олександрійський патріархат (має юрисдикцію над усією Африкою).
– Кіпрська православна церква.
Чому процес визнання такий ПЦУ йде так повільно і так тяжко? Тут є декілька причин. Багато церков вважають, що ієрархи колишньої УПЦ КП та УАПЦ (які склали основу ПЦУ) не мали законного рукоположення. Але як на мене, це відмазки. Головна причина – вплив і гроші московії.
Вплив Росії через дипломатичні та фінансові канали залишається дуже потужним серед православних церков у всьому світі.
Також церкви бояться розколу світового православ’я на два табори: «грецький» та «слов’янський» (точніше казати «московський»). Вони бояться, що повне визнання ПЦУ призведе до остаточного і незворотнього розколу. Хоча, як на мою думку, розкол вже давно пройшов, і в світі, і в церкві. Московія завжди вбиває все, до чого доторкнеться.
Мене самого торкнулися церковні розколи і непорозуміння. Не можу казати, що я глибоко віруючий, але свого часу вирішив розібратись в релігіях і ретельно вивчав і релігії, і течії в них. Церква – дуже потужний інструмент впливу на населення, особливо на трохи недорозвинуте населення, як у нас. Тому і Томос для мене був і є дуже важливий.
У лютому 2022 року, в перший же день війни, моя вагітна дочка з двома онуками була евакуйована до Болгарії. В травні дочка народила третю онучку. І влітку дочка вирішила похрестити онуку і запросила мене на хрестини. Звісно, в місцевому храмі Болгарської Православної церкви.
Я завчасно приїхав до Болгарії та прочитав маленьку лекцію дочці і всім присутнім на тему світового православ’я, гундяєвщини, історії церкви в Україні, Томосу, ПЦУ і визнання-невизнання. І на цій базі відмовився бути присутнім на хрещенні. Моя аргументація була дуже простою: БПЦ не визнала ПЦУ, натомість визнає рпц і гундяєва і співає йому осанни. І в той же час рпц і гундяєв освячують вбивство і мене, і мого сина і всіх українців. Тому я не зайду в болгарську церкву, тим паче коли точиться війна. На мене тоді навіть деякі болгарські друзі образились за неповагу до їх церкви. Хоча я всім знайомим болгарам неодноразово казав, що храм на ім’я вбивці, ката і ординця Олександра Невського в центрі Софії є горе і срам для Болгарії.
Хрещення відмінили, тема ця сама собою зникла. Хоча поряд, 80 км, є Греція, де є більш адекватна та дружня до ПЦУ церква, де і можна було охрестити онуку.
Ну і ще одна історія з мого життя про ПЦУ і про московський паханат.
В моєму селі з давніх давен існує храм, в центрі, біля сільради, і там, як заведено, правлять церковні служби. До середини 2024 року в храмі засідали московські попи.
В середині 2024 року в селі зібралась ініціативна група, яка за допомогою ПЦУ і бойових капеланів ПЦУ провела ретельну юридичну роботу і вигнала московських попів з храму. Я приймав участь тільки в сільских зборах, промову штовхав.
І от вигнані московські попи знайшли біля центру села якийсь кинутий будинок, намалювали там плакати, що це тепер гундяєвський храм упц, і продовжували бити лобами о підлогу за хуйла і московію. Звісно, як і кожному селі, в нас є ті, кого в родильному будинку медсестри не змогли втримати, і вони падали головою на підлогу з плитки. І от ці, з вавками на голові від падіння, продовжували ходити в московський паханат. Їх небагато, по вечорах вони пили горілку з нашим салом, але поводили себе тихо, ніхто не звертав уваги.
І от влітку 2025 бачу, що їх «храм», тобто будинок, згорів вщент, тільки попіл і чорнота. Я тут же запитав у нашого церковного старости (ПЦУ), сусіда, що ж це сталось. Сусід мені в фарбах розповів, що московські вівці з попами пили не на життя а на смерть, два рази в генделик бігали за поповненням вогняної води. І за північ розповзлися по норах своїх. І щось там не виключили і воно все запалало.
Коли побачили, палало вже як на НПЗ московії. Гасили пожежу нормальні селяни, хто за ПЦУ. Ну як гасили, пильнували, щоб пожежа далі не пішла. Жодна московська вівця не прийшла, мабуть з поважних причин.
А що там далі у московських попів, знайшли вони собі новий барак чи ні, не знаю. Треба буде спитати у сусіда.
Ну і на завершення про церкви. Моє тверде переконання, що укрсучвлада покриває і захищає московську церкву в Україні. Зараз, під час страшеної війни, існує безліч доказів роботи московських попів на ворога. І нормальна влада давно б вже вигнала цю нечисть з нашої землі.
Президент Зеленський – вирок Україні.
Наша праця за тиждень.
Роботи як такової і не було. Якщо хлопці воюють, і їм не до свят, то комерційні фірми святкують, тому й замовлень не було.
Для 3-го батальйону ПБС КРАКЕН купив LiFePO4 акумулятори (16000 грн).
Подяки від 3-го батальйону ПБС КРАКЕН за попередню допомогу:
MAKE RUSSIA MOSCOWIYA AGAIN!
Гривну з будь-якої гривневої картки можливо відправляти за цим посиланням:
https://send.monobank.ua/jar/8kemUPY8Ff
Це «Банка Монобанку» для накопичення коштів.
Окремо додаю картки Монобанку та Приватбанку.
Картка Монобанку: 5375411201723553
Картка Приватбанку1: 5168745022527821
Картка Приватбанку2: 5457082252814350
PayPal: olkras@yahoo.com
Кому потрібне підтвердження зарахування грошей – пишіть на мейл olkras@yahoo.com.
Ваш Готельєр – бандерівець
Церковь – опиум для народа. Я с этим полностью согласна. Все зло идет от нее, особенно от РПЦ.
… про ПЦУ, і … Аллах ??? ))))
Та ж бачите, який розгардіяж серед послідовників його сина.
> – Єрусалимська православна церква. Займає позицію «над процесом», орієнтуючись на збереження миру
Збереження? Пізно всралися. Точніше, лицеміри бісові.
> Також церкви бояться розколу світового православ’я на два табори: «грецький» та «слов’янський» (точніше казати «московський»). Вони бояться, що повне визнання ПЦУ призведе до остаточного і незворотнього розколу.
Так йому би радіти треба, щоби кацапню звідусіль випхати к бісам собачим. Либонь, іншого вони бояться — де ж їм тоді “харчєваться”, за свою покацапську деструктивну діяльність у країнах, де вони перебувають.
> На мене тоді навіть деякі болгарські друзі образились за неповагу до їх церкви.
Цікаво, чи вони хоч розуміли, що їхня образа — це неповага до Вас? Притому, що Ваша неповага до їхньої церкви не є неповагою до них особисто.
> Ну і на завершення про церкви. Моє тверде переконання, що укрсучвлада покриває і захищає московську церкву в Україні. Зараз, під час страшеної війни, існує безліч доказів роботи московських попів на ворога. І нормальна влада давно б вже вигнала цю нечисть з нашої землі.
А яка конкретно державна інституція чи орган відповідальні за збирання цих доказів, і за виганяння?
Дякую пане Gotelier за актуальність. В “моєму” селі сталися такі ж події. Маючи певний досвід від свого кума юриста з іншого села, по переходу громади до ПЦУ, ініціював збори громади. Та тимчасово виконуючи обов’язки церковного старости, швиденько за місяць в травні 2022 отримали документ про реєстрацію громади в ПЦУ. Село знаходиться на Житомирській трасі і було в 9 км від кацапських танків. В ніч після зборів громади, московські попи кількома машинами з виключеними фарами, в декілька рейсів, щось вивозили з приміщення церкви. Мабуть було що… Також для повноти до вашої інформації ось – Конференція європейських Церков засудила єретичну доктрину та практики «русского міра» | Матеріали | Українська Греко-Католицька Церква https://share.google/Lm5rWZBAuY7qP0Bal
В мене питання до шановного пана Готельєра:
як краще вчинити – хрестити дитину у храмі недружньої для України ППЦ чи не хрестити взагалі? Змоги похрестити дитину у храмі ПЦУ наразі не маю.
Вітаю пані Каріна!
Моя особиста думка така.
Якщо Вам важливо, щоб дитя було охрещене як скоріше, то охрестить в католицькій (краще греко-католицькій) церкві. Хоча в тому, що Папа римський схвально говорив про наш Томос і підтримує Україну. І головне, католицька церква не є відкрито ворожою, як ППЦ.
Якщо можна почекати, то дочекайтесь змоги охрестити дитя в ПЦУ.
Зараз на нашій війні капелани-католіки сповідують православних хлопців і навпаки, правосласні капелани сповідують католиків.
І ті і інші вірять в одного Бога, але обряди (таінства) різні. Католики більше приділяють увагу Божої матері, ніж православні. Але суть хрещення однакова – прохання ієрарха церковного до Бога взяти дитя під захист та вести по життєвій дорозі.
Таке моє ставлення до різних течій христианства тому, що Біблія одна і та ж і для католиків, і для православних. Та навіть більше. Іудейська Тора – це перші 5 книг Старого Заповіту. В християнській традиції ці перші п’ять книг називають П’ятикнижжям Мойсеєвим.
Я вважаю, що краще і корисніше вірити в Бога.
Якщо Бога не існує, то Ви нічого і не втратите. Але якщо Бог все ж такі існує, то Вашу віру Бог може помітити і допомогти в житті. А як висловлювати і проявляти свою віру – Ваша справа.
Дуже дякую за відповідь
В сучасному суспільстві ( і не тільки ) виявляється що просто вірити в Бога не приєднуючись до когось , тим більш приєднувати до цього свою дитину , це не простий і майже завжди безпечний шлях до Нього , можливо тому і результативний … Згоден з Вами пане Готельєр .
> Змоги похрестити дитину у храмі ПЦУ наразі не маю.
У сусідній Німеччині маєте: https://uk.wikipedia.org/wiki/Українські_православні_парафії_в_Західній_Європі
Цікаво, що військові дуже рідко бувають невіруючими.