Конгрес: «Варіант Б»

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Учора, коли в Києві вже був пізній вечір, таки вирішилося питання про резолюцію щодо імпічменту військового міністра США Гегсета. Згідно з виданням The Hill, спікер Нижньої палати Конгресу Джонсон поставив резолюцію на процедурне голосування. Як і очікувалося, він побоявся переступити через регламент і вдати, що проєкт резолюції десь загубився в кишенях його штанів, і як належить, упродовж двох днів виніс на голосування подальший хід цього документа. А таких шляхів може бути лише два – ухвалити резолюцію для голосування по суті або відправити її на розгляд профільного комітету.

І ось 211 голосами проти 204 палата підтримала процедурну пропозицію республіканців про передачу резолюції про імпічмент до юридичного комітету. Це рішення фактично припиняє спробу усунути Гегсета з посади до завершення нинішнього скликання Конгресу. Фокус тут ось у чому. Джонсон був обмежений строком у два дні, щоб дати якийсь хід цій резолюції, бо її подали в такому вигляді, що особисті міркування спікера тут не враховуються, як у будь-якому іншому випадку, і плюс до того, існують жорсткі часові обмеження щодо її подальшого руху. Але розгляд профільним комітетом уже не має таких обмежень, і документ може валятися там скільки завгодно.

Видання робить цілком логічний висновок про те, що тепер це питання не постане на порядку денному до закінчення повноважень поточного складу Нижньої палати, тобто до 3 січня 2027 року, коли республіканська більшість піде в історію. Загалом це рішення й було найбільш імовірним просто тому, що республіканці вже деморалізовані і не здатні на сильну гру, а в принципі її можна було зіграти. Це був би наступний хід за процедурним, і його ми не торкалися в аналізі ситуації. Сильна гра могла виглядати приблизно так.

Джонсон ставить резолюцію на процедурне голосування, і республіканці голосують разом із демократами за голосування документа по суті. Це не означало б, що вони хочуть зняти Гегсета, а навпаки. Пропустивши резолюцію на розгляд по суті, вони могли б проголосувати проти і таким чином відхилити документ. Зрозуміло, що це не врятувало б Гегсета від можливості імпічменту, але до кінця року це питання було б закрито, і ті, хто вирішив би ініціювати імпічмент знову, були б змушені перефразувати проєкт резолюції, наводячи нові аргументи, бо викладені в першому проєкті вже було відхилено. Але цього не сталося, і це – добре, бо документ просто пролежить у комітеті доти, доки не зміниться його склад, після чого його рекомендуватимуть для голосування по суті, з усіма відповідними наслідками.

А тепер те, про що це говорить. Перше – республіканці відмовилися грати сильну партію просто тому, що як не крути, а Додік тепер – крива качка на обидві ноги і на всю голову. Тому вписуватися за нього – собі дорожче. Але й проголосувати за імпічмент так, що це могло б призвести до відставки пацієнта, – теж страшно, бо тих республіканців, які це зроблять, буде завалено кілотоннами помиїв з боку Додіка. А вони стали такими плазунами, що подібної відваги там просто нема сенсу шукати. Адже ми пам’ятаємо, що частина республіканців мамою клялися та обіцяли проголосувати за просування процедури імпічменту. В такому разі Гегсету просто одразу треба було звільнятися, щоб не опинитися в Конгресі, надаючи свідчення під присягою. Цей момент ми докладно описували раніше.

Але велику гру з відмивання Гегсета, яку явно нав’язував Додік, вони не стали грати ще з однієї причини. Справа в тому, що цей дурень наробив і наговорив уже стільки, що ні в кого немає сумнівів у тому, що в січні демократи так чи інакше, але запустять цей процес. А в результаті є велика ймовірність того, що Гегсета викриють у воєнних злочинах, і тому ті, хто проголосував би вже проти початку розгляду імпічменту по суті, ставали б опосередкованими співучасниками саме щодо скоєння воєнних злочинів.

З огляду на те що ніхто не знає, які дива ще вилізуть щодо цього фігуранта, неприємності можуть виникнути і завтра, і через рік, бо воєнні злочини не мають строку давності. А при погляді на те, як Гегсет робить вкрай небезпечні і головне – публічні заяви, впрягатися за такого придурка просто небезпечно. Якщо Додік має «тришаровий» імунітет, то їм такі ігри можуть вилізти боком. Тому вони вирішили замести це сміття під килимок, а з січня вони можуть вмити руки і забути про все це, як про поганий сон.

Усе це разом свідчить про те, що Республіканська партія та її конгресмени вже настільки виродилися, що можуть стати дровами для будь-якого диктатора. Вони вже дозріли для цього. А ще зовсім нещодавно вони були ланцюговими псами американського способу життя, який включає максимальний рівень свободи. І ось голосування показало, що партія протухла повністю і там навіть натяку немає на те, який аромат вона видавала за часів Рональда Рейгана. Втім, тут нема з чого дивуватися, з одного боку, а з іншого – до 3 січня саме в Конгресі ми навряд чи побачимо щось цікаве. Республіканська більшість просто досиджує свої дні, і користі від неї – нуль у всі боки.