Уперше опубліковано: 14.08.2022
Автор: anti-colorados
Це саме ті солодкоголосі та слиняві втілення Лені Ріфеншталь, які пачками роздавали інтерв’ю про «утиски» їхньої культури, особливо – у ближньому зарубіжжі, і ось тепер вони сидять саме там і намагаються гучно не те що не кашлянути, а навіть не видати якийсь більш нейтральний тілесний звук, щоб їх не викинули назад у рідну говень, де ніхто не утискає ні їх самих, ні їхню культуру, а навіть навпаки. Вони уподібнилися клопам, які набилися в сусідський диван і залишаються тими самими токсичними імперцями, просто змушеними прикусити язика, щоб не постраждати.
Але якщо їм дати можливість, вони відразу почнуть навчати всіх життя і розповідати про те, як тут усе неправильно влаштовано. У себе вдома вони все правильно влаштували, тому всі ці діячі змилися, до певного часу прикинувшись безневинними чоловіками й жінками. Але синдром Ріфеншталь із них лізе однаково. Щойно подібна погань роззявить рота про їхнє «мистецтво» або, боже борони – «журналістику», їй слід поставити лише одне коротке запитання.
Культура та журналістика Третього Рейху породила монстра, який затавровано і проклято всім світом. Культура та журналістика мордору за всю свою історію не породила нічого, крім кривавих монстрів. За царя, більшовиків чи федерації повторюється одне й те саме. Вся ця погань, яку умовно можна назвати «культурною інтелігенцією», що складається з письменників, артистів, музикантів, журналістів та інших, була холуйським придатком кривавих режимів і служила для виконання єдиної функції – подати світові кривавого виродка у вигляді, не такому ганебному, страшному і кривавому, яким він є насправді, та виправдати його дії особливостями «російської душі».
Єдина різниця між «інтелігенцією» Третього Рейху і цією полягає в тому, що ту – було засуджено, а цю – досі ні. Причому та встигла відпрацювати 12 років, а ця – майже 300 років, і встигла створити просто поклади отрути і гною, які вона сама називає «російською культурою», у що сама не вірить. Якби вірила – не сиділа б у Ризі та Ашкелоні, а їла б цю саму «культуру» великою дерев’яною ложкою за обидві щоки. Але ж ні! Вони пнуться туди, де їх аж трясе від того, що воно все не відповідає їхній «культурі», і де, якби їхня воля, вони б усе перекроїли, від назв вулиць та площ до пам’ятників, і особливо – шкільних програм, починаючи з підручників історії.
Ця публіка набагато хитріша і не уподібнюється лавровським дипломатам у Ризі, які в ресторані співають «шансон» під караоке, за що й відгрібають там у табло.
Российский дипломат заплатил администрации караоке-клуба в Латвии 2000 евро, чтобы у отдыхавших там украинцев не принимали заказы песен. Сам мужчина начал петь хиты русского шансона
Конфликт перерос в драку. Дипломату пришлось извиняться pic.twitter.com/Ama9ydNGw6
— Вот Так (@vottak_tv) August 13, 2022
При погляді на Лаврова і Захарову всім зрозуміло, що дипломатами там стає ось така гопота, яка не потрапила до конторської номенклатури і тому змушена поводитися тихо, дотримуючись правил співробітника зовнішньої розвідки. А ось такі – цілком можуть і шансончик у кабаку заспівати, показуючи волохате рило «російської культури». Щоправда, зараз ті ж самі країни прийняли біженців з України, і такі номери там проходять з меншим успіхом. Хоча це дивлячись що вважати успіхом. У цьому випадку «морда лиця» дипломата відгребла заслужені оплески, і це – успіх. Адже в Женевській конвенції написано про те, що дипломатичний статус обмежує місцеву владу у затриманні та арешті подібних діячів, але там нічого не написано про те, що прості громадяни в певних ситуаціях не можуть постукати в дипломатичний статус кулаком чи якимось більш відповідним предметом. Гадаю, що дипломат перечитає цю конвенцію і знайде місце, на якому він «проколовся».
(Далі буде)