Автор: anti-colorados
І тут важливо відзначити, що все це сталося не саме собою, а в результаті наполегливої праці багатьох людей. Ця праця мало помітна збоку, і цим людям точно ніхто не подякує. Ну що ж, це зробимо ми. Ми бачимо ці зусилля, цінуємо їх і вдячні всім, хто працює над відновленням і забезпеченням внутрішньої стійкості України. За це не дадуть медалей чи навіть грамот, а ми просто висловлюємо всім цим людям вдячність від інтернаціонального колективу ЛО. Адже нікому не треба пояснювати, що фронт спирається на тил, а стійкість одного прямо залежить від стійкості іншого.
ЗАГАЛЬНЕ
А тепер про те, що робить ворог і в чому його головна помилка. Удари по продуктових складах, дата-центрах та інших цивільних цілях ворог завдає з двох причин. Перша з них – вкрай обмежений банк цілей. Тобто їм треба показувати картинку і щось доповідати фюреру, а для цього треба стріляти по чомусь. Ось вони й стріляють. При цьому вони сподіваються завдати максимальних збитків саме тилу нашої країни, але тут випливає друга причина.
Усі ці удари ворог розраховує, виходячи з розуміння того, як ці системи працюють у них і наскільки вони важливі в принципі, щоб завдані збитки мали розрахунковий ефект. І в цьому – їхня головна помилка, яка, безумовно, їх і загубить. Для того щоб розібрати цю ситуацію, просто послухаймо їхню риторику про те, чому вони все це роблять. Судячи з їхніх заяв, вони б’ють «у відповідь», вже неважливо – на що саме.
Тут ми просто зазначимо, що два з лишком роки від початку широкомасштабної війни ми взагалі не мали фізичної можливості бити по цілях на території курника. Плюс до того, в нас були обмеження партнерів на такі удари. В результаті весь цей час, з першого дня широкомасштабного вторгнення, ворог бив по цілях у наших тилах безкарно і регулярно. Якщо хтось забув, перші удари по тиловій енергетиці ворог став завдавати буквально відразу, і так само одразу, щойно отримавши перші партії «Шахедів», застосував їх саме по енергетиці. Тож навіть з цієї точки зору ми мали величезний несплачений борг щодо цілей у тилу курника і навіть близько не дійшли до тієї межі, після якої ворог мав би хоча б якусь підставу казати про те, що він б’є у відповідь. Ну, а далі звернімо увагу на те, у відповідь на що він завдає цих ударів.
Наскільки можна зрозуміти, ось цієї ночі ворог мстився за московський НПЗ і взагалі – за розвалену нафтову інфраструктуру, про що прутін через Вітька і зятька скаржився Додіку Федоровичу Тромбу. Але якщо брати цю формулу за основу, то в такому разі саме «відповідь» діє за принципом «Зуб за зуб, око за око», але ворог не може відповісти саме ударами по наших НПЗ. І ось тут ми приходимо до фундаментального принципу, який і зруйнує курник.
Справді, габарити і структура країни-агресора мають зовсім інший характер, ніж такі має Україна. Ці суттєві відмінності впливають на весь перебіг війни, і не лише нашої. Просто візьмімо хуситів і те, як із ними воювали і воюють їхні противники. Нагадаємо: кожна з трьох країн, які прямо воювали з хуситами, має незрівнянно потужніші збройні сили, економіку, високі технології та інше, але численні удари по хуситах не привели їх до бажаного результату просто тому, що, маючи величезну перевагу у вогневій міці, противники просто не бачать адекватних цілей, удари по яких могли б суттєво вплинути на боєздатність «шльопанців».
Під ударами були морський порт, якісь споруди, позиції в гірській і пустельній місцевості, а результат – не просто нульовий, а навіть негативний. Тим часом самі зулуси легко й невимушено поставили саудитів раком, вивівши з ладу їхній нафтопровід «Схід – Захід» та обстрілявши нафтові промисли і технологічне обладнання нафтової інфраструктури. Таким чином вони позначили зовсім різний рівень і характер уразливості обох сторін конфлікту.
(Далі буде)