Автор: anti-colorados
Це й зрозуміло, адже зараз уже стартувала передвиборна кампанія, і республіканці діятимуть виключно з міркувань результатів майбутніх виборів. І справді, зараз Штати живуть переважно за виконавчими указами президента, а не за тими нормативно-правовими актами, які зобов’язаний генерувати Конгрес. У результаті Тромб видає дикі укази, які скасовує суд, а Конгрес, незважаючи на те що практично в кожному формулюванні рішення суду сказано, що Тромб або вийшов за межі своїх повноважень, або прямо знехтував конституційними нормами, – взагалі ніяк на це не реагує.
І справа тут уже не в тому, щоб спитати з Додіка за систематичні, а часто – повторні порушення законів, а щоб урегулювати спірні питання в межах повноважень Конгресу. Тобто республіканці влаштували собі натуральну синекуру і просто нічого не роблять, спостерігаючи за тим, як Додік знову запроваджує свої патологічні тарифи проти Канади після того, як Верховний суд відкинув його попередні тарифні фантазії, прямо вказавши на те, що питання тарифів (податків і зборів) перебувають у виключній компетенції Конгресу і що президент не має права регулювати ці позиції. Але Додік пішов на друге коло, а Конгрес мовчить, хоча суд уже прямо вказав, як ці питання мають регулюватися.
Загалом республіканці в Конгресі добре влаштувалися і, маючи дуже високий як для американського суспільства статус, просто демонструють ледарство й неробство. І якщо в нас це справа звична, то для США такий розклад дуже незвичний. Зрозуміло, що таке життя «в шоколаді» республіканці хотіли б мати якнайдовше, але в них є ще одна мотивація.
Справа в тому, якщо вони програють обидві палати Конгресу, а поточні опитування вказують саме на це, то ні в кого немає сумнівів у тому, що демократи спитають з Додіка за його беззаконня, про що він сам уже говорив кілька разів, але спитають і з того складу Конгресу, який продемонстрував феноменальну імпотенцію, перерозподіливши свої функції на користь президента. Все це, разом узяте, змушує республіканців виконувати будь-що, аби залучити свого виборця до урн. І ось цей законопроєкт взагалі не цікавий тій частині електорату, на яку вони розраховують насамперед. А якщо так, то «пекельні санкції» лежатимуть під сукном до часу після виборів. Але й це ще не все.
Те ж саме агентство Bloomberg пише, що й демократи не форсують цієї теми, обтічно формулюючи причини такої позиції. Виглядає це приблизно так:
«Демократи, у свою чергу, виступають проти законопроєкту, вважаючи, що він може спричинити створення юридичної бази для необмеженого використання тарифів адміністрацією Трампа. Представник комітету із закордонних справ Грегорі Мікс розкритикував спробу наділити президента повноваженнями, яких він не має, а конгресмен-демократ Бред Шнайдер назвав положення про тарифи «неприйнятним».
І тут знову ж таки є нюанси. Річ у тім, що до законопроєкту можуть вноситися редагування щодо механізму його застосування, і те, про що говорять демократи, в принципі можна виправити. Але насправді всі ці маневри прикривають справжню і дуже просту причину, через яку ні республіканці, ні демократи не просуватимуть цей законопроєкт навіть з урахуванням того, що його в принципі можна доопрацювати, щось прибрати і щось додати для того, щоб він набув форми точного інструменту, а не кувалди.
(Далі буде)