“Подкрался незаметно” (Часть 2)

ПРИВІТ ГАГАРІНУ

Нещодавно сили оборони частували добрими пташками завод, який випускав ракети «Союз», що мали виводити на орбіту не лише ікони, хрести, мощі та космонавтів, а й супутники військового зв’язку в межах програми «Рассвет-3». Планувалося, що кожна ракета зможе виводити на орбіту по 16 супутників і тим самим сформувати орбітальне угруповання, якого, звісно ж, буде недостатньо для комерційної експлуатації, але забезпечити якийсь замінник відключеному лаптям Старлінку воно в принципі могло б.

З відкритих джерел відомо про те, що 23 березня 2026 року ворог вивів на навколоземну орбіту з плановою висотою приблизно 800 кілометрів перші 16 супутників, з яких один одразу вийшов з ладу. Насправді супутники не досягли розрахункової висоти орбіти і зависли на рівні 510–540 км. Такий розклад створює проблему щодо терміну експлуатації супутників, і плюс до того, на такій висоті є ризик зіткнення з іншими апаратами, які давно працюють у цьому діапазоні висот.

Але куди цікавішою виявилася ситуація з другою партією апаратів. 19 липня було запущено ще один «Союз» із черговими 16 супутниками. Представники їхнього військового відомства казали про те, що така початкова конфігурація угруповання вже зможе давати базове функціонування супутникового зв’язку, але де б пак. Як підтвердило одразу кілька джерел, друга партія змогла дістатися висоти плюс-мінус 300 кілометрів, і, на думку авторитетних фахівців, це призведе до їхнього дуже швидкого сходження з орбіти. Простіше кажучи, найближчим часом 16 апаратів барвисто згорять у верхніх шарах атмосфери.

Здавалося б, такий перебіг подій мав мати виключно негативний контекст, оскільки саме стійке супутникове угруповання так і не вдалося сформувати, і плюс до того наявна явно негативна тенденція, оскільки навіть перша партія не була піднята на потрібну висоту, а друга виявилася й поготів настільки близько до поверхні землі, що її не варто брати до уваги. Якщо так справа піде й далі, то третя партія супутників потрапить у склади АТБ чи Варуса, навіть не встигши послати сигнали «пі-пі-пі…»

Але насправді — не все так погано. Багато людей у серпні проводять безсонні ночі для того, щоб побачити метеорний потік «Леоніди». Видовище це захопливе, але не йде ні в яке порівняння з тим, як в атмосфері згоряє супутник. А тут їх горітиме аж 16 штук, і у любителів яскравих небесних шоу буде ще одна причина спостерігати за нічним небом. Але це — не все.

Супутники входять в атмосферу на величезній швидкості і тому згоряють шляхом тертя об повітря. Причому неконтрольоване падіння супутників може статися в будь-якій точці земної кулі, і оскільки поверхня Землі на 2/3 вкрита океаном, то навіть якщо теоретично припустити, що якісь тверді частини супутника долетять до поверхні планети, вони, найімовірніше, впадуть в океан. Це — важливий момент, адже буквально відіграється стара мудрість «і кінці у воду».

Таким чином, жодна слідча комісія не зможе встановити ні того, чому супутники не схотіли підніматися на задану висоту, ні того, що туди завантажили під виглядом супутників. А як відомо, Роскосмос і оборонне відомство мають репутацію відчайдушних дроворубів, які рубають і пиляють бабло буквально на кожному кроці. Але якщо супутники згоріли, то в звіті просто «Викинула у прірву» чи як там було у старій комедії? Загалом, як не крути, а позитивних моментів тут набагато більше, ніж негативних, і крім того, лапті не стануть засмічувати ефір своїми промовами.