Уперше опубліковано: 01.07.2022
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Вчорашня топновина про зламаний ніготь, напевно, стала більш актуальною для наших ЗМІ, ніж втеча орків зі Зміїного. Воно і зрозуміло, адже сам по собі факт вигнання противника з цього острова має абсолютно позитивне забарвлення, а от подробиці для зелених ЗМІ – не дуже за фен-шуєм. Ще б пак, Генштаб показав, що детальне зачищення та остаточний розбір проводила самохідна гаубиця «Богдана» вітчизняного виробництва. Але, як це зазвичай буває в таких випадках, треба щось говорити про саму артилерійську систему, дальність стрільби, вагу боєприпасу, максимальне відхилення від точки прицілювання, але головне – хто таку красу виробляє, де і скільки наша промисловість змогла випустити цих чудових машин. А ось із цим – косяк.
Щойно розмова піде в цю площину, то з’ясується, що загалом ця артустановка є в одному, дослідному екземплярі, бо розробили її під фініш каденції Пороха, як «Нептун», «Вільху», «Грім» та інше, але що зарубала зелена влада, прийшовши у владу з «новими обличчями». Якщо почати занурюватися в цю тему, одразу виникнуть неприємні запитання про те, хто саме зарубав програми, хто пустив фінансування в асфальт, а не в те, що зачищує Зміїний і топить «москву», наприклад. Хто ці чудові люди поіменно? А потім виникне друге запитання – про те, які мотиви були у цих чудових людей, щоб прийняти такі чудові рішення? Буде маса запитань, і останнє звучатиме приблизно так: «Як, не сидять?» Але навіщо це все, коли є новина з нігтями?
Спостерігаючи, як те, що в нас називається «журналістикою», відпрацювало в цій ситуації, ми вкотре приходимо до висновку про те, що власне журналістики як суспільного явища і як професійного цеху в нас ніколи й не було. Так, є поодинокі постаті, які не пірнули в цю клоаку, щоб на дні вчепити свій гонорар, але вони не роблять загальної погоди, бо переважна маса цієї публіки не бачить жодної різниці між журналістикою та проституцією і заробляє своє бабло саме таким чином, як це заведено у гетер, гейш та інших діячок цього цеху. Тільки от повії не соромляться називати себе такими, а ці ще пнуться щось про мораль розповідати, що робить їх огидним посміховиськом. Тому для опису того, як сприймається ця публіка, ми вдалися до незвичайного засобу у вигляді невеликої мініатюри.
***
– Алло, хто це? А! Привіт! Скільки років не бачились… І я тебе! І ти – теж! Як ти? Де ти зараз?
…
– Та ти що, здурів? Ти взагалі думаєш, що таке кажеш? Як у тебе язик повертається таке казати! У нас війна з ними, ти що ж, не знаєш? Та як ти взагалі міг з ними… Слухай, я все знаю, сам бачив, на що вони перетворили… Та ну, і трупів немає? І ось ця вся техніка, що згоріла, яка стоїть навколо Києва, – з Марса до нас прилетіла?
…
– Ти мені це можеш не розповідати. Я це все бачив на власні очі. І ракети над Києвом – також. Ти краще інше собі втокмач, що мине час, і тобі доведеться розповідати своїм дітям, на чиєму боці ти був у цей момент історії.
…
– Ні, ні, ні і ще раз – ні!
…
– Зачекай. А платять скільки?
…
– Треба ж. Хвилинку, це за один раз стільки чи як?
***
Словом, нігті – наше все. Нам не шкода, і можемо їм подарувати ще одну, взагалі забійну тему, яка, безумовно, затьмарить що завгодно, – лупа. Чому ні? Помітили на плечі лупу – це ж бомба просто буде, клондайк. Хтось іще дивиться телевізор?