Про що домовилися? (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Від редакції

Можливо в той момент, коли я набираю цей текст, у Мережі вже з’явиться документ, підписаний Іраном і США, але зараз його ще немає, тож усі міркування ведуться саме з цієї точки зору.

***

Просто зараз дуже багато хто чекає на публікацію документа, який підписали Іран і США з приводу припинення бойових дій. В Ізраїлі прямо пишуть про те, що якщо текст не наважилися опублікувати відразу, то там міститься щось настільки ганебне, що попередньо треба розм’якшити мізки публіці, щоб та не сприйняла це як наймасштабніший зовнішньополітичний провал усієї політики Тромба. В будь-якому разі, там не чекають нічого хорошого від цього документа, але явно включилися в компанію розвішування локшини на вуха вже власній публіці. Принаймні, саме в ізраїльській пресі мені довелося побачити таке:

«Адміністрація США готується надати офіційний текст укладеного з Іраном меморандуму. Однак телеканал CNN цитує офіційних американських представників, які закликають не надавати особливої уваги формулюванням, що використовуються в документі. За їхніми словами, текст навмисне туманний, щоб створити позитивну атмосферу для технічних переговорів, які відбудуться після його укладення. «Одна з цілей – надати Ірану можливість «продати» угоду своїй внутрішній аудиторії», – кажуть співрозмовники каналу.

За їхніми словами, у документі не відображаються залаштункові домовленості, найважливіші іранські поступки. «Меморандум – політичний документ, який не варто сприймати буквально», – заявляють представники адміністрації.

«Досягнуте нами взаєморозуміння значно важливіше за текст. Ми створили атмосферу, яка дозволить зайнятися такими питаннями, як скасування санкцій, вирішення ядерної проблеми, розморожування фондів. Але все це залежатиме від прогресу на переговорах», – сказало одне з джерел».

Таким чином, цей цирк стає ще більш гротескним та химерним. Мало того, що підписаний текст люди Додіка готуються опублікувати через три-чотири дні (а чому так?), то вони ще й розповідають про те, що на сам текст не варто звертати уваги, бо це натуральне фуфло, а головне полягає у словах, які не потрапили до цього тексту. І тут слід зазначити, що сам документ, як і очікувалося, має статус меморандуму, простіше кажучи – нагадування чи пам’ятної записки, яка нікого й ні до чого не зобов’язує. Ба більше, за словами представників Білого дому, документ підписано «в електронному вигляді», тобто – без зустрічі уповноважених осіб і фактичного підписання документа. А це означає, що жодних кулуарних доповнень до цього паперу просто не було, і по суті, він і є тим, під чим поставлено електронні підписи.

Можливо, якісь розмови були у Віткоффа та Кушнера з посередниками з Пакистану, але всі чудово знають про те, що цей дует не має ні досвіду, ні мізків для ведення міжнародних переговорів такого масштабу. Крім того, пакистанську сторону вже неодноразово було викрито в тому, що вона передавала сторонам деформовану інформацію, яка слабко відповідала тому, що насправді хотіла сказати кожна зі сторін. Простіше кажучи, ці натяки на кулуарні домовленості базуються на тому, що розповів неодноразово скомпрометований посередник.

(Далі буде)