Із серії “Проти ночі”
Авторка перекладу: Світлана
Насправді деякі знаки, які ми спостерігаємо, втрачають свій сенс через їх рутинізацію, а інші – навпаки, вимагають покопатися, щоб знайти їхній сенс. Ідеться про сенси далеких ударів, які стали вже регулярними та дуже далекобійними. Так, станом на сьогодні в європейській частині курника не залишилося жодного НПЗ, на який не прилітали добрі птахи, починаючи з серпня минулого року. Ба більше, не залишилося вже НПЗ, куди прилітало менше ніж три-чотири рази.
Більшість заводів приймала гостей понад п’ять, а деякі – до десяти разів, і ось уже в низці регіонів з тривогою повідомляють про те, що на заправках якось пропав бензин. Поки що це спостерігається в тимчасово окупованому Криму, Рязанській області та кількох інших місцях, але обізнані люди пишуть, що за кілька тижнів такий стан речей може стати повсюдно поширеним. Ми вже звикли, що кожен ранок починається з новин про те, що факел помічено на черговому НПЗ, і за цим уже не помічаємо важливих знаків.
Справа тут не тільки в тому, щоб якщо не повністю припинити, то ускладнити постачання пальним окупаційної армії, і не в тому, що ворог уже не може отримувати гроші від експорту нафтопродуктів. Ба більше, вона не тільки в тому, що видобувні компанії вже розпочали процес консервації свердловин, бо ні переробляти, ні експортувати нафту стає неможливо. Насправді корінь тут дещо глибший, і виглядає він приблизно так.
Двадцять років ворог посилено розвивав свій військово-промисловий комплекс, і можна припустити, що частину його основних виробничих потужностей, створених за цей час, не тільки прикрито ППО, але й побудовано так, щоб дістати його можна було лише дуже потужними боєприпасами, наприклад – балістикою або чимось подібним до ФАБ-1000, чого у нас поки що нема. Тобто бити по частині ключових військових підприємств нам поки що банально нічим, але тут слід враховувати те, що переважно йдеться вже про фінальну частину виробничого ланцюжка. Наприклад, про заводи, які виробляють боєприпаси, ракети, літаки чи щось таке. Удар по такому підприємству має на меті зупинити виробництво, а отже – поповнення власної армії тими чи іншими видами виробів.
Але ж приблизно тих самих результатів можна досягти й іншим способом – обірвавши цьому підприємству ланцюжки постачань. Без сировини, комплектуючих, вузлів та агрегатів, що виробляються іншими підприємствами, збирати просто не буде з чого. А як виявилося, на такій глибині логістичних ланцюжків немає цих самих заходів захисту, які присутні на складальних підприємствах, і ось уже полетіло по заводах, що випускають електроніку, спеціальні матеріали, хімічні речовини та інше. Формально ці підприємства не випускають кінцеву військову продукцію, і тому лапті їх називають цивільними підприємствами, наприклад, такими, що випускають добрива. Ну, а пальне – універсальна продукція, без якої ні військова, ні цивільна складова не працюватиме. Тому сигнал іде такий: під ніж іде все, що ви використовуєте для війни.
Інший вид сигналів ми спостерігаємо дискретно і тому можемо не пов’язувати це в одну сцену. Так, минулої ночі на Арабатській стрілці дронами зі збільшеною БЧ було просто на щебінь знищено центр контррозвідки ФСБ. Судячи з відео атаки, це було щось нове, що зносило буквально все – і будинки, і їхній вміст. З урахуванням того, що це був груповий удар до десяти потужних дронів, які прилетіли з інтервалом кілька секунд, шансів там не було ні в кого. За чутками, там задвохсочено близько сотні жирних конторських.
(Далі буде)