Авторка перекладу: Світлана
Від редакції
Колеги хоч і не багато, але смачно пишуть про різні ситуації на передку, про що ми точно писати не станемо, щоб не нашкодити, але десь із місяць тому виникла думка про те, що, можливо, треба буде трохи торкнутися цієї теми на публічних матеріалах незалежної преси. Нашій «журналістиці» немає жодної довіри, і тому час від часу виникали статті-кандидати в європейській, американській і навіть ізраїльській пресі, де проводився аналіз бойових дій в Україні, які можна було б узяти за основу. Але з тих чи інших причин їх довелося відхиляти.
Вже виникла була ідея зробити опис, відштовхнувшись від промов американських діючих генералів, які звітували перед профільним сенатським комітетом Конгресу США, де вони дають найвищі бали ЗСУ, називаючи їх, безумовно, найсильнішою армією Європи, але й тут трохи – не те. Режим «запитання – відповідь» сковує доповідачів рамками поставленого запитання, і тому будь-які виклади, засновані на цих промовах, нагадували б клаптикову ковдру, яку довелося б зшивати вже чимось власним, а в цьому випадку це було б неправильно.
Але на очі потрапила стаття The Wall Street Journal у формі загального огляду ситуації, а також констатації тенденцій, яка максимально наблизилася до того, що вже треба було писати. Через те що там не зловживають іменами, локаціями та цифрами, стаття цілком підходить до пункту, від якого можна відштовхнутися, нікому і нічим не нашкодивши, бо все написане у статті доступне для загального огляду і кожен може прочитати її «з перших рук». Подальша розповідь відштовхується від даних та оцінок цього джерела.
***
Отже, у виданні зазначають, що, напевно, найвище військове командування курника дійшло висновку про те, що попередня тактика, яку використовувала окупаційна армія, не дає бажаних результатів, а як відомо, прутін постійно вимагає саме цих результатів. Звідси виникла гібридна тактика, яка могла б вирішити переважну більшість проблем, з якими стикнулися окупанти. Йдеться про те, що штурмові дії за допомогою мобільних бронегруп практично повністю себе вичерпали, бо в умовах насичення поля бою дронами броня стала надто помітною і, незважаючи на мангали, мобільні РЕБ та інше, просто перестала діставатися до лінії боєзіткнення. По суті, вона вся почала йти у втрати задовго до моменту, коли виникає вогневий контакт із противником. З появою ж дронів на оптоволокні броня на передку стала чимось на зразок камікадзе, тільки без чашки саке перед атакою.
Тож резерви броні було вичерпано практично повністю, а промисловість просто не здатна їх заповнювати. Плюс до того, вже не раз у Мережі з’являлися дані про те, що прутін зажадав від Герасимова мати ресурси для блискавичної війни на іншому ТВД, швидше за все – в Балтії. Тому не можна сказати, що танки та легка броня у противника закінчилися повністю. Просто це добро треба тримати як НЗ, якщо царю збреде в голову повоювати ще з кимось. Але й того, що заготовлено на цю мету, може вистачити на місяць-півтора війни з Україною, після чого залізо вже закінчиться повністю.
(Далі буде)