Все просто

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

ТРОМБІЧНИЙ ВАКУУМ

Тему китайського візиту Тромба ми торкнулися лише побіжно і особливо в неї не занурювалися з однієї простої причини. Нічого з того, що він виконував у Пекіні та одразу після того, як, обжершись пекінською качкою, повертався до Маямі, не було дивним чи непередбачуваним. Навпаки, його візит був настільки банальним у своїй бездарності та провальності, що коментувати там практично не було чого. Власне, всі великі переговори в нього закінчуються провалом, і в цьому випадку не було жодних передумов для того, щоб сталося щось інше.

Але натикаючись на різноманітні коментарі цього воістину ганебного заходу, практично скрізь бачиш, що з’явилося нове визначення, яке стало загальновживаним стосовно Додіка, – «Зрадник». І це виглядає дещо дивно, бо персонаж уже давно і повністю показав свою сутність, а експресія цього терміна все ж таки вказує на те, що для багатьох стало несподіванкою те, як він смачно кинув Тайвань.

При погляді на це виникає зустрічне запитання: куди дивилися ті, хто використовував цей термін ось ці самі рік і чотири місяці другої каденції Тромба? Адже за цей час він встиг кинути практично всіх союзників та партнерів. Ба більше, з ними він увійшов у значно більшу конфронтацію, ніж з тим самим Китаєм чи курником. Ну, а для нас пасаж Додіка з приводу того, що «Тайвань сам почав», узагалі виглядає як дежавю.

Нічого іншого від нього неможливо чекати в принципі, і тому саме на цій темі немає сенсу витрачати свої нерви. Навпаки, тепер усім, хто в оборонних питаннях був зав’язаний на США, можна видихнути й діяти тверезо, усвідомлюючи те, що головна невизначеність, яка виникла у відносинах, тепер зникла. Всі союзники США, включаючи Ізраїль, повинні розуміти, що в разі серйозної колотнечі на Штати, доки там при владі перебуває Додік, розраховувати не можна. Ні НАТО, ні Японія, ні Південна Корея більше не можуть спиратися на Штати в цьому питанні, і тому слід докладати власних зусиль у цьому напрямі.

Ба більше, приклад України показує всім, що якщо дух не зламано, все інше так чи інакше можна підняти і протистояти вочевидь сильнішому противнику. Це стосується і Тайваню, якому вже давно треба було переорієнтуватися зі Штатів на Японію. Але це – їхня справа. В будь-якому разі, двоїстість у цьому критично важливому питанні вже вичерпала себе, і ясність є повною. Тромб не проти повоювати, але у свою війнушку, а не за когось. Тому він – не зрадник, бо практично відкрито говорить про це, але інша річ, що багато хто не хотів приймати цю реальність.

КОЛИМА

Нарешті в курнику почали повертатися до своїх традиційних цінностей, а без Колими про що взагалі можна говорити? Там обов’язково мали розпочати відновлювати табори для політв’язнів, і власне, процес цей пішов. Спочатку було запроваджено кримінальні статті зі значними строками відсидки, а тепер повертаються і старі часи, в яких були «сонячний Магадан» і та сама Колима. Ворожа преса так описує реанімацію цієї теми:

«У магаданській виправній колонії №3, відомій як «трійка», створили окремий барак для засуджених за «політичними» статтями – про антивоєнні «фейки», «дискредитацію» армії та «виправдання тероризму». Таких ув’язнених тримають ізольовано від інших – фактично як нову категорію «небезпечних»… Здебільшого до «трійки» потрапляють «першоходи», причому не переконані опозиціонери, дисиденти чи політики, а звичайні люди – бізнесмени, рекламники, пенсіонери, бюджетники, лікарі, історики, співробітники ЗМІ, які отримали строки за коментарі в соцмережах, розмови чи емоційні висловлювання».

Словом, життя у них налагоджується і стає таким, як вони люблять. Недарма ж тюремний «шансон» у них вважався музикою і його так любили «широкі маси». Ось тепер за кілька необережних тицянь в екран телефона можна отримати свою десяточку і поїхати на «трієчку», щоб спостерігати красу колимських світанків. Ось тепер вони заживуть як треба, а не казна-як!