«Безсмертний» полк? (Частина 2)

Тут ми опускаємо складну схему з зайцем, качкою, яйцем та голкою, бо все це написано в темні часи, але безсмертний Кощій – це ж просто копія прутіна! Він же особисто сказав Сі Цзіньпіну, що має намір жити вічно. Ніхто його за язика не тягнув. І дізнавшись про цю безумовну ознаку негативного героя, лапті нічим не збентежилися. Ба більше, вони собі запиляли «безсмертний полк». Це ще що таке? Адже у цих двох словах – лише брехня. Безсмертними він називають небіжчиків, а що вони мають на увазі під словом «полк»?

Просто нагадаємо про те, що стандартно полк має 1200–1500 осіб особового складу, залежно від роду військ та інших особливостей підрозділу. Звідси випливає, що вони вважають, що на війні з Німеччиною загинуло саме стільки військовослужбовців РСЧА? Але, за офіційними даними, втрати лише вбитими становили 8,7 мільйона осіб особового складу. В такому разі тут не підходить навіть визначення «армія», тому що загальновійськова армія на той час становила приблизно 100 тисяч багнетів на початку війни і 150 тисяч – наприкінці війни. І єдине порівнянне визначення під ці втрати – «фронт». У 1941 році середня чисельність військ фронту РСЧА становила 4,8 мільйона багнетів, а ближче до закінчення війни – 8,5 мільйона.

У такому разі слово «полк» можна вважати знущанням і плювком у бік тих, кого навіть у совку називали «полеглими», а ці називають «безсмертними». Але якщо плювати, то вже – плювати, і цього разу в них плювок виявився особливо смачним. Просто подивіться на те, що вони пишуть просто сьогодні:

У минулі часи після фрик-шоу з цією назвою портрети «дідів» викидали у сміттєві контейнери, а тут зроблено крок далі. Танці на кістках тепер відбуваються віддалено. До речі, це якраз у стилі Остапа Бендера та його ідеї «Продуктивний ендшпіль». Адже цю ідею можна застосувати і до військового параду на 9 травня, і багато проблем відпадуть самі собою. Просто уявімо, що лаптів силоміць підключили до віртуального параду через їхній ерзац-месенджер Макс, і там диктор описує парад:

«Ще хвилина, і почнеться грандіозний парад на честь перемоги над усіма ворогами. На трибуні віртуально присутній говнокомандувач володимир прутін, поруч із ним віртуально присутні лідери всіх провідних країн світу. Праворуч від нього віртуально стоїть Володимир Ленін, а ліворуч, не менш віртуально, – Йосип Сталін і дме у свою люльку.

Але ось парад розпочався. На нестерпно червону площу виходять колони штурмових полків, що складаються з безсмертних штурмовиків. Деякі з них крокують у повному складі свого організму, інші – як можуть. За ними – віртуально рухаються колони танків, порахувати їх нелегко, але на око їх кілька сотень чи навіть тисяч. У небі віртуально летять літаки Су-57 і Су-34, річкою гордо, нехай і віртуально, пливе крейсер «москва».

І що найголовніше – такий захід абсолютно не вразливий ні для дронів, ні для ракет. І буквально над кожним із віртуальних героїв висить напис «Режим бога» або «Неубиваемый». Ніхто не може їх уразити, а самі вони можуть перемогти кого завгодно. Але ось парад закінчується, прутін віртуально спускається з трибуни та від’їжджає на печі в невідомому напрямі туди, де зберігаються його яйця, зайці, голки і найголовніше – «утки».

Увесь цей опис може здатися повним абсурдом, і я з цим абсолютно згоден. Але просто уявімо, що через вісім днів там запиляють саме такий парад, –  хто з цього здивується, і чи знайдеться хоча б хтось, хто зможе сказати, що це вже перебір? Відповідь очевидна.