Наскільки можна зрозуміти, формений одяг офіцерів і адміралів флоту курника зараз не сильно відрізняється від того, що був у совку і в царському флоті. Принаймні, фасон одягу може бути дещо іншим, а ось набір елементів залишається приблизно однаковим. Так от, на відміну від сухопутних офіцерів і генералів, у морських військових є кортик як обов’язковий елемент форменого парадного одягу. Яким був початковий зміст цього елемента офіцерської форми, мені невідомо, але його габарити і показне носіння все ж таки можуть натякнути на це.
Скажімо так, у форменому одязі СС також був присутній кинджал, на клинку якого було написано: «Meine Ehre heißt Treue» або «Моя честь, моя вірність». Воно, звісно, честь і російський офіцер давно стали поняттями-антагоністами, проте кортик вони все одно залишили. А, між іншим, саме так, показово і гордо, носили мечі самураї. Саме наявність двох мечів, виставлених напоказ, говорила про те, що перед тобою не простолюдин, а самурай, з усіма наслідками для оточення і для нього самого.
Так от, довгий меч – катану, який був основною зброєю самурая, ми тут не розглядаємо, а звернемо увагу на другий – короткий меч – вакідзасі. Він був допоміжною зброєю в бою, але мав і інше, можна сказати – ритуальне призначення. Для самурая було неприпустимим втратити свою честь, і якщо таке все ж таки траплялося і ганьба навалювалася на володаря двох мечів, у нього завжди був гідний вихід із цієї ситуації. Ганьбу він був зобов’язаний змити власною кров’ю, здійснивши обряд харакірі, якщо неможливо було забезпечити благородного помічника для проведення процедури так, щоб вона стала сеппоку. Тобто сама присутність вакідзасі завжди була нагадуванням про честь для всіх, хто його носить або бачить. І ось саме цей меч не формою, а габаритами дуже схожий на кортик.
Із цього можна зробити акуратний висновок про те, що початковий зміст цих зразків холодної зброї десь схожий. І ось зараз можна спостерігати каскадну ганьбу флоту, яку навряд чи переживав якийсь інший флот за всю історію. Адже його не просто розгромлено в символічних і найважливіших місцях, а розгромлено противником (Україною), який флоту у звичному розумінні цього слова не має взагалі. І ось на тлі цієї ганьби щось не чути про те, що причетні до нього офіцери – носії кортика використовували цей уже столярний інструмент за його первісним призначенням.
І у зв’язку з цим цікаве те, як лапті застосують свою, безумовно, головну чесноту, а саме – вміння подати тяжку та безпросвітну ганьбу як щось епічне та героїчне. Жителі Севастополя можуть просто зараз спостерігати, як це зробили їхні предки. Акту тяжкої ганьби – самостійному знищенню власного флоту – вони поставили безформний пам’ятник «загиблим кораблям». І вони досі це підносять як велику перемогу, а в місті поставили «панораму», яка повинна показати лохам «перемогу» на суші.
Це при тому, що тоді вони не дали морської битви, втопивши кораблі, а на суші – капітулювали і, за умовами капітуляції, знищили залишки флоту та зрили всі берегові фортифікації. Без сумніву, цього разу вони зліплять ще одну казку з урахуванням того, як глухо зараз мовчать про це. Може, буде ще один пам’ятник, але вже в Новоросійську чи Новосибірську, а може, запиляють ще одну панораму. Чому б і ні? Стадо й не таке ковтало, ковтне і це.
Може кортик це ніж виживача- адмірала? Тобто раковіну молюска розковирять,жабу наштрикнути та засмажити,у аборигена зміняти на кокос ? Бачив ще при Союзі колекцію кортиків у “Морськом музеі” Севастополя- корява та непрактична штука що не мае а ні бойовой ,а ні практичной цінності,та й ще досить дешево зроблена. Більш до вподоби припала абордажна шабля 18 ст.-оце зброя,довжина десь 90 см,у обуху 6-8 мм ,гарда-чаша та дуга для захисту пальців.Як то кажуть “Береш у руки-маеш вещь!”
Чому нас має хвилювати те, що сусіди-людожери пишаються своєю ганьбою? Нехай пишаються. Головне-нам не стати подібними до них. Розумію, що в нас все ще забагато людей схожих на них. Та, поклавши руку на серце, скажу – я дякую Богу за те, що благословив мене народженням в Україні. Я безмежно пишаюся нашими прекрасними людьми, нашими відважними ВОЇНАМИ, людьми честі і совісті. Незважаючи на сміття і бруд, горе і сльози, наш народ проростає життедайним колоссям життя. Благослови Господи Україну і ВАС, добрі люди!🙏🏿❤
Цікаво, що за сталіна кортик видавався випускникам академій. Був такій у батька. Він відрізнявся від флотського. В 60-х роках їх наказали здати.