Автор: anti-colorados
Йому треба було показати «мощщу», і він її показав. Тут треба згадати знамениту словесну діарею діяча, який нещодавно став глядачем концерту Кобзона, – відомого кремлівського юродивого Жириновського. Так от, він розповідав, що москві треба продемонструвати свою силу і знищити половину Європи та половину США, щоб стати єдиною наддержавою світу. Але в цьому випадку цікаве те, що він говорив про строки, які для цього знадобляться, – два тижні на весь світ. Це означає, що ця мета досягається виключно демонстрацією бліцкригу, як заповідали класики військового мистецтва.
Але ось минуло вже два тижні, і російська армія демонструє саме те, що було її відмінною рисою, – закидає противника м’ясом і паралельно намагається залякувати його шляхом знищення мирного населення. Те, як воює російська армія, не тільки не справило якогось враження у плані демонстрації класу, а, навпаки, показує відсталість і дрімучість військового керівництва росії, а також низьку якість російських озброєнь. Незіставна за чисельністю та оснащенням армія України, оговтавшись після неминучого струсу перших днів війни, увійшла в бойовий ритм і методично знищує противника, завдаючи йому шкоди, якої той не знав з часів Другої світової війни.
Тобто показати світові «кузькіну мать» на прикладі України – вже не вдалося і не вдасться. Російська армія вже не зуміла зіграти у блискавичну війну і вплуталася в затяжну і в’язку бійку, яка завжди вигідна стороні, що обороняється. Словом, усю міфотворчість, яка створювалася майже 20 років, уже повністю зруйновано, і замість жаху, який путін намагався навіяти світу своєю армією, він отримав огиду і зневагу.
Тепер ті, хто намагався «не будити звіра» і пропонував враховувати інтереси росії, бачать, що цей звір має вигляд шакала, і проти сучасної та добре оснащеної армії москві просто нема чого виставити. Тому путіна і рф уже обнулили як чинник міжнародної політики. А найцікавіше тут те, що якби путін не вліз в Україну, то ця ілюзія ще продовжувала б жити, а тепер – все.
Тобто коли ми кажемо про те, що війна – продовження політики, то військово-політичний результат війни вже очевидний. Путін своїми руками поховав той статус, яким він спекулював два десятиліття. Тепер росія сприймається як брудна, кривава мерзота, яку треба роздушити, щоб вона не заважала жити нормальним людям. Причому цей процес уже набув незворотних форм, і на москві це чудово розуміють. Аванс, виданий росії в 91 році, бездарно профукано, і замість того щоб стати в ряд цивілізованих країн, росія загнала себе у власноруч побудовану вигрібну яму. Тобто політичних цілей війни не просто не досягнуто, а результат уже отримано прямо протилежний.
Тепер – економіка. Такого швидкого й тотального виходу іноземного бізнесу з великої країни історія ще не знала. А якщо так, то зараз навіть важко уявити масштаби наслідків, які, безумовно, будуть руйнівними на фундаментальному рівні. Адже ті санкції, які вже набули чинності, – навіть не секторальні, а суцільні. Непрямі втрати росії від війни вже обчислюються сотнями мільярдів доларів, а можливо, вони вже перевалили за трильйон. І тут постає запитання: яким же має бути приз цієї війни, щоб він був вартий цих втрат?
(Далі буде)